15. Эзра

Ездра Ездра

Е́здра (от греч. Έσδράς; ивр. ‏עֶזְרָא‏‎, Эзра[1]; лат. Esdras — около V века до н. э., в исламе известен под именем Узайр) — иудейский священник, возвратившийся после вавилонского плена, воссоздавший еврейскую религиозно-этническую идентичность на основе закона Торы.

Персонаж и заявленный автор Книги Ездры.

В Талмуде Эзра расценивается как один из величайших деятелей еврейской истории и основоположник раввинистического иудаизма [1].

Иосиф Флавий описывает Ездру как личного друга персидского царя Ксеркса [2]. Согласно библейской Первой книге Ездры, «дал ему царь все по желанию его, так как рука Господа Бога его была над ним» (1 Езд. 7:6).

📜 Анатація до книги Ездра

Книга Ездра — це повернення і відновлення, як духовне, так і фізичне. Вона відкривається наказом перського царя Кира, що дозволяє юдеям повернутися в Єрусалим після вавилонського вигнання — проблиск милості в історії розпорошеного народу. Через постать священика Ездри, який несе знання Закону як світильник в темряві, книга змальовує процес очищення, відновлення Храму та повернення до завіту з Богом.

Основні теми включають:

✦ Боже провидіння через язичницьких правителів
✦ Відновлення Храму як центру святості
✦ Повернення до Тори, як основи національної ідентичності
✦ Покаяння та очищення спільноти

Структурно книга ділиться на дві частини: перша — зосереджена на реконструкції Храму, друга — на духовному відновленні народу через діяння Ездри. Історичні хроніки переплітаються із особистим покликанням, а уривчасті списки вигнанців стають свідченням пам’яті, що не згасає.

Це книга, де пам’ять перетворюється на місію, а пісок вигнання — на основу для нової святості.

Page updated

Google Sites

Report abuse