Слушать онлайн: 14 Глава слушать 14 Глава слушать Телеграмм канал
Продолжение речи Ийова
/1/ Жизнь АДАМА, РОЖДЕННОГО ЖЕНЩИНОЙ ('ishshâh), КОРОТКА ДНЯМИ И ТРЕВОГОЙ НАСЫЩЕНА.
/2/ КАК БУТОН, РАСПУСТИТСЯ ОН И УВЯНЕТ, И, КАК ТЕНЬ, УБЕЖИТ И НЕ ОСТАНОВИТСЯ...
/3/ ДАЖЕ НА ЭТОГО ОТКРЫЛ ТЫ ОЧИ СВОИ -И МЕНЯ ПРИВЕДЕШЬ СУДИТЬСЯ С ТОБОЙ?!
/4/ КТО СДЕЛАЕТ ЧИСТЫМ ОСКВЕРНЕННОГО? НИ ОДИН!
/5/ ЕСЛИ ДНИ ЕГО ПРЕДРЕШЕНЫ, ЧИСЛО МЕСЯЦЕВ ЕГО жизни
отмерено ТОБОЙ, МЕРУ ее ПОЛОЖИЛ ТЫ как НЕПРЕЛОЖНЫЙ ЗАКОН –
/6/ ОТНИМИ ОТ НЕГО руку Твою, И ОН ПЕРЕСТАНЕТ страдать, пусть живет, ПОКА сам НЕ ЗАХОЧЕТ, КАК НАЕМНЫЙ РАБОЧИЙ, СВОЕГО последнего ДНЯ!
/7/ ИБО даже У ДЕРЕВА ЕСТЬ НАДЕЖДА: КОЛЬ СРУБЛЕНО БУДЕТ - ЕЩЕ ОБНОВИТСЯ И выпускать РОСТКИ новые НЕ ПЕРЕСТАНЕТ;
/8/ КОЛЬ СОСТАРИТСЯ КОРЕНЬ ЕГО В ЗЕМЛЕ, И В ПРАХЕ УМРЕТ ЕГО СТВОЛ -
/9/ ОТ ВЛАЖНОГО ВЕТРА вновь РАСЦВЕТЕТ И ВЫБРОСИТ ПОРОСЛЬ, СЛОВНО САЖЕНЕЦ.
/10/ А МУЖ (geber) УМРЕТ И ИСТЛЕЕТ; вот СКОНЧАЛСЯ ЧЕЛОВЕК - ГДЕ ЖЕ ОН?
/11/ ВЫТЕКЛА ИЗ МОРЯ ВОДА, А РЕКА ПЕРЕСОХЛА И СТАЛА СУШЕЙ,
/12/ И так же МУЖ ('ı̂ysh) ЛЕГ - И НЕ ВСТАНЕТ, ПОКА НЕБЕСА НЕ ИСЧЕЗНУТ - мертвые НЕ ПРОБУДЯТСЯ И НЕ ОЧНУТСЯ ОТ СНА...
/13/ ЕСЛИ БЫ В ПРЕИСПОДНЕЙ (she 'ôl)ТЫ МЕНЯ УТАИЛ, СКРЫЛ БЫ МЕНЯ, ПОКА НЕ УТИХНЕТ ТВОЙ ГНЕВ! УСТАНОВИ МНЕ ОПРЕДЕЛЕННЫЙ СРОК пребывания ТАМ И затем МЕНЯ ВСПОМНИ!
/14/ КОЛЬ УМРЕТ МУЖ (geber) - ТАК ОЖИВЕТ? ВСЕ ДНИ СЛУЖЕНИЯ МОЕГО на земле БУДУ НАДЕЯТЬСЯ, ПОКА НЕ ПРИДЕТ НА СМЕНУ МНЕ служить другой!
/15/ ПОЗОВИ - И ТЕБЕ Я ОТВЕЧУ; СОСКУЧИШЬСЯ ТЫ ПО СОЗДАНИЮ РУК ТВОИХ!
/16/ ИБО ТЕПЕРЬ МОИ ШАГИ ТЫ СЧИТАЕШЬ, НЕ ПОДСТЕРЕГАЙ МЕНЯ с наказанием ЗА ОШИБКУ МОЮ!
/17/ НЕ ЗАВЯЗЫВАЙ В УЗЕЛ МОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НЕ ОТМЕЧАЙ ПЕЧАТЬЮ МОЮ ВИНУ.
/18/ НО даже ГОРА ОТВЕСНАЯ РАЗРУШАЕТСЯ, И даже УТЕС С МЕСТА СВОЕГО СДВИНЕТСЯ,
/19/ КАМНИ ИСТОЧИЛА ВОДА, ЗАТОПИТ ОНА ВЫРОСШЕЕ НА ПРАХЕ ЗЕМНОМ, И подавно ЧЕЛОВЕКА ('ĕnôsh) НАДЕЖДУ ТЫ ЗАГУБИЛ!
/20/ ОСИЛИШЬ ЕГО НАВЕЧНО - И вот уже ОН УШЕЛ, ИСКАЖАЕШЬ ЛИЦО ЕГО - И вот уже прочь ТЫ ЕГО ОТОСЛАЛ.
/21/ ПРОСЛАВЯТСЯ ЕГО СЫНОВЬЯ - НО НЕ УЗНАЕТ ОН. А БУДУТ СТРАДАТЬ - НО НЕ РАСПОЗНАЕТ ОН ИХ,
/22/ ЛИШЬ ПЛОТЬ ЕГО НА НЕМ ТЕРПЕТЬ БУДЕТ БОЛЬ, И ДУША (nephesh) ЕГО НАД НИМ БУДЕТ СКОРБЕТЬ...
1 Бо смертна людина, що народжена від жінки, (має) коротке життя і повна гніву,
2 або вона відпала наче цвіт, що відцвів, втекла наче тінь і не постояла.
3 Чи не і слово його зробив Ти і цього Ти зробив, щоб ввійшов перед Тебе?
4 Бо хто на суді буде чистим від нечисті? Але ніхто.
5 Хоч і один день його життя на землі, а його місяці почислені в нього, Ти поклав на час, і він не переступить.
6 Відійди від нього, щоб замовчав і зволив життя наче найманець.
7 Бо є надія для дерева. Бо якщо буде зрубаним, ще завціте, і галузки в нього не забракне.
8 Бо якщо постаріється в землі його корінь, а його пень на камені помре,
9 зацвите від запаху води, а зробить жнива більше ніж молодий саджанець.
10 Чоловік же, померши, відійшов, а смертна людина, впавши, більше не існує.
11 Бо в часі вимирає море, а ріка, опустівши, висохла.
12 А людина, заснувши, не встане, доки лиш небо буде зішите. І вони не збудяться зі свого сну.
13 Бо чи не краще Ти зберіг би мене в аді, сховав би мене, доки не спинився б твій гнів. І назначи мені час, в якому мене згадаєш.
14 Бо якщо чоловік помре, чи житиме, закінчивши дні свого життя? Чи терпітиму, аж доки знову буду?
15 Тоді покличеш, а я Тебе послухаюся, діло ж твоїх рук не відкинь.
16 Ти ж почислив мої задуми і Тебе не мине жоден з моїх гріхів.
17 Ти ж запечатав мої беззаконня в мішку, позначив, якщо я в чомусь несвідомо вчинив переступ.
18 І лише гора, падаючи, розсиплеться, і камінь постаріється на своїм місці.
19 Вода злизала каміння, і води затопили дна пороху землі. І Ти знищив терпіння чоловіка.
20 Ти його скинув до кінця, і він відійшов. Ти йому поставив лице і відіслав.
21 А як його сини стали численними, він не взнав, якщо ж стають нечисленними, він не свідомий того.
22 Але лиш його тіло заболіло, душа ж його заплакала.
1 Человек, рожденный женщиной, скуден днями и пресыщен скорбью.
2 Как цветок, он появляется и вянет, и убегает, как тень, и не устоит.
3 И на него Ты отверзаешь очи Твои, и меня ведешь к суду с Тобой?
4 Кто станет чистым от нечистого?
5 Ни один! Если дни его определены, число его месяцев у Тебя, (если) Ты положил ему предел, которого он не перейдет,
6 Отворотись от него, чтобы он отдохнул, доколе не окончит, как наемник, дня своего.
7 Ибо для дерева есть надежда: если срублено будет, снова оживет, и побеги его (расти) не перестанут.
8 Если одряхлел в земле корень его, и ствол его омертвел в прахе,
9 Почуяв воду, расцветет оно и пустит ветви, как саженец.
10 А человек умирает и изнемогает, а скончается человек - и где он?
11 Как воды уходят из моря и река иссякает и высыхает,
12 Так и человек ляжет и не встанет; не пробудятся, пока не исчезнут небеса, и не воспрянут ото сна своего.
13 Спрятал бы Ты меня в преисподней, сокрыл бы меня, покуда не укротится гнев Твой, назначил бы мне срок, а (потом) вспомнил бы меня.
14 Если умрет человек, оживет ли он? Все дни, назначенные мне, я ждал бы, пока не наступит перемена для меня.
15 Позвал бы Ты, и я ответил бы Тебе; умилишься Ты творению рук Твоих,
16 Ибо ныне Ты исчисляешь шаги мои, не дожидаешься (даже) промаха моего.
17 Запечатан был бы в свитке промах мой, и провинность мою Ты покрыл бы,
18 Но гора упавшая исчезает, и скала сдвигается с места своего.
19 Вода стирает камни, разлив ее смывает прах земной; так надежду человека уничтожаешь Ты.
20 Схватываешь его крепко, и уходит он, изменяешь лик его и отсылаешь его.
21 В чести ли дети его - не знает он, унижены ли - не приметит он.
22 Лишь (доколе) плоть его на нем, больно ему, и душа его о нем печалится.