«У тебе такий батько, а ти…»

А він просто прагнув батьківської теплоти, так, іноді батько проявляв ніжність, але ці моменти були дуже рідкісні.

Одного сонячного дня батько сказав, що відвезе його до бабусі. Хлопчик благав його залишитися вдома хоча б трохи, але батько був непохитний. Мама тоді лежала в лікарні, а батько не мав часу або не хотів займатися сином.

Тоді батько запропонував те, від чого хлопчик не міг відмовитися:

«Я повезу тебе на мотоциклі».

Це було магічно, у батька був мотоцикл «Ява», і хлопчик часто уявляв себе на ньому, як він мчав у своїх думках дорогою. Але він не міг знати, що це буде перша й остання поїздка з батьком. Та того часу він думав лише про вітер у вухах і швидкість.

Він сидів попереду, притиснувшись спиною до батькових грудей, у справжньому шоломі. Ноги затікали, руки втомлювались — але це не мало значення. Він був із татом, з сильним татом!

По дорозі до Куп’янська вони зупинилися біля джерела. Хлопчик пішов попити води — з важливістю в кожному кроці. Адже він щойно зійшов із батькового мотоцикла…

🕊️ День радості і зради

Дорога закінчилася швидко, як усе, що приносить людині радість, вони приїхали в село. Бабуся й тітка зустріли тепло, батько пообідав — і одразу поїхав.

Минуло трохи часу серед сільських друзів, річки, веселощів. Але одного дня приїхала мама, вона приїхала просто забрати сина — вона приїхала сказати щось важливе.

Хлопчик дізнався: батько розлучився з мамою!

Відвіз його до Куп’янська, щоб піти з дому.
І знаєте — хлопчик не засмутився, навпаки, в ньому була образа, він часто чув від батька:

«Балбес, з тебе нічого путнього не виросте»
А син потребував іншого…

Він розповів друзям у селі, що батько пішов. Увечері тітка вилаяла його — новина розлетілася по селу. Адже всі знали, що Тоська вдало вийшла заміж: чоловік не пив, не курив — цього було достатньо, щоб вважати шлюб щасливим.

🧭 Пошук батька

Минуло багато років, спочатку хлопчик не відчував відсутності батька, але згодом — дуже потребував його, лише з віком приходить розуміння ролі батька в житті дитини.

Батько намагався проявляти увагу, щось підказував, але цього було недостатньо. Юнак до самої армії приїздив до батька в гості. Для чого запитаєте ви, щоб бути схожим на нього, бо хлопець  захопився радіоелектронікою, бо цим займався та був інженером його батько! Але це вже був не той єдиний, неповторний тато.

У новій сім’ї батька народився син!

Якось, на його вісімнадцятиріччя нашого героя, батько сказав:

«Він дуже схожий на мого батька — діда Даню».
О! Це було сильне відчуття, до того моменту Сергій почувався байстрюком, а тепер відчував себе частиною великого роду.

🎖️ Армія, зустріч, прощання

Був епізод: батько приїхав до війська, де Сергій навчався на шифрувальника. Це був шанс показати батькові, що він не «балбес». Вони зблизилися, але біль втрати — через розлучення його з  його матір’ю — не покидала душу юнака.

Після служби була ще одна зустріч. Батько зняв гроші з книжки, віддав синові й сказав:

«Дівчатам на цукерки».
Але молодому чоловіку не потрібні були гроші, йому потрібен був батько.

Минув рік, вони зустрілися ще раз, і це вже востаннє — вже в іншій обстановці.
Сергій дізнався: батько помер, у нього була пухлина на накостниці (так йому сказали лікарі).

⚰️ День втрати, що став днем прозріння.

Сергій стояв біля труни, відчуття були змішані, він думав:

«Цей чоловік дав мені життя, а що ще?»

Так Сергій втратив батька не в той день коли стояв біля труни тата — а значно раніше. Це сталось тоді у той липневий день радості й зради.

З роками він часто згадував, чому мав такі думки. І тоді пригадав слова, сказані на похороні:

«А хто ці люди?» — питали співробітники, дивлячись на родину Сергія.
І тоді прийшло відчуття: Ми — ніхто.

Це була біль, батько прожив із його мамою двадцять один рік, а з другою дружиною — 10. Але знали лише ту сім’ю, а їхню — ні!

✝️ Зустріч з Істинним Отцем

Сергій часто бачив батька уві сні, та завжди запитував: «Чому?»
Так було — аж поки він не зустрів іншого Отця, того, хто не зраджує ніколи.

Коли Сергій навчався на місіонера, на одній зустрічі він розповідав про своє життя — і раптом зрозумів:

Я знайшов Істинного Отця!

Увірувавши в Ісуса Христа, він отримав неперевершене щастя — турботу й увагу від Творця який був Ісусу таким же батьком як і для Сергія! Завдяки вірі він зміг не лише пробачити, а й зрозуміти вже свого рідного батька. Тепер тато той тато що колись кинув його у бабусі, став для нього не тим батьком якого він бачив у своїх роздумах, а таким батьком що показав його йому Небесний Творець, що є батько для усіх віруючих Його слову! Справжнім батьком — у повному сенсі цього слова!

🌱 Пам’ять, прощення, агапе

Сергій думав:

«Якби батько був живий, я б розповів йому про Творця — як про Отця, що дарує безмежне щастя».

Адже і його батько виріс без тата — діда Даню вбили на війні в 1943 році.

Ставши дорослим, маючи трьох синів, Сергій вже перейшов той вік, коли батько пішов із сім’ї, тепер він не засуджує його, біль залишилася, але вона змінилася.

Змінилася на розуміння:

Якщо людина не має Творця в розумі, їй важко бути твердою й послідовною. 

Автор Сарагой Ханані

БЛАЖЕН: Сборник стихотворений (Russian Edition) 

Адамах: Человек: Chelowek Художественная книга

Книга Сарагой Ханани: Ноаах. В поисках утраченного мира Художественная книга

Обращение, в поисках себя ємоционалное произведение

Глубина: Братья: фантастическое произведение 

Цикл проповедей за 2018-2020 года 

Лукавый: Нимрод строитель башни (Russian Edition)  

Вырванная часть жизни аудио версия слушать онлайн рус.