Слушать онлайн: 17 Глава слушать 17 Глава слушать Телеграмм канал
/1/ДУХ МОЙ ЗАГУБЛЕН, ДНИ МОИ УГАСЛИ, МОГИЛЫ ПЕРЕДО МНОЙ...
/2/ ХОТЯ И САРКАСТИЧНЫ речи людей, пребывающих СО МНОЙ, НО ДОСАЖДАЮТ мне, НЕ ДАВАЯ СНА ГЛАЗУ МОЕМУ...
/3/ ВЛОЖИ, ПРОШУ ТЕБЯ, руку Свою в мою, БУДЬ ГАРАНТОМ МОИМ - будь СО МНОЙ! КТО кроме Тебя ПОРУЧИТСЯ ЗА МЕНЯ?
/4/ ИБО ТЫ СЕРДЦЕ ИХ ЛИШИЛ РАЗУМА - ПОТОМУ И НЕ ВОЗНЕСУТ Тебя!
/5/ ЛЕСТЬЮ И ХИТРОСТЬЮ С БЛИЖНИМИ ГОВОРИТ, И СЫНОВЬЯ ЕГО ВЫСМОТРЯТ все ГЛАЗА, ближние, обманутые им!
/6/ И ВЫСТАВИЛ МЕНЯ ПРИТЧЕЮ ДЛЯ НАРОДОВ (‛am), И воплощением АДА ПРЕД ЛИЦОМ их БУДУ Я!
/7/ И СТАЛО ТЕМНО ОТ ДОСАДЫ В ГЛАЗАХ МОИХ, И ЧАСТИ МОЕГО СУЩЕСТВА ВСЕ стали КАК ТЕНЬ...
/8/ ЧЕСТНЫЕ УЖАСНУТСЯ ТОМУ, А БЕЗГРЕШНЫЙ НА ЛЬСТЕЦА негодованием себя РАСПАЛИТ.
/9/И СТАНЕТ ПРАВЕДНЫЙ крепче ДЕРЖАТЬСЯ ПУТИ СВОЕГО. И тот, чьи РУКИ ЧИСТЫ, ПОЧЕРПНЕТ НОВЫЕ СИЛЫ!
/10/ НО, ОДНАКО, ВЫ ВСЕ СНОВА ПОДУМАЙТЕ И ПОДОЙДИТЕ - НО НЕ НАЙДУ СРЕДИ ВАС МУДРЕЦА:
/11/ ПРОШЛИ ДНИ МОИ, О КОТОРЫХ МЕЧТАЛ Я, ОБОРВАНЫ нити МЫСЛЕЙ МОИХ В СЕРДЦЕ МОЕМ.
/12/ НОЧЬ ПРЕДСТАВЛЯЮТ ДНЕМ, СВЕТ ПРИБЛИЖАЕТСЯ - говорят мне, когда ЛИКО МРАКА показывается рядом.
/13/ КОЛЬ Я НАДЕЮСЬ: ПРЕИСПОДНЯЯ - МОЙ ДОМ, ВО МРАКЕ себе ПОСТЕЛИЛ Я ПОСТЕЛЬ,
/14/ БЕЗДНУ НАЗВАЛ Я: «ТЫ - МОЙ ОТЕЦ», «МАТЕРЬЮ», «СЕСТРОЙ» - ЧЕРВЕЙ...
/15/ ТАК ГДЕ ЖЕ НАДЕЖДА МОЯ? И МОЕ ЧАЯНИЕ - КТО РАЗГЛЯДИТ ЕГО?
/16/ В ГЛУБИНЫ ПРЕИСПОДНЕЙ ЛИ СПУСТЯТСЯ? ВМЕСТЕ СО МНОЙ В ПРАХЕ ОБРЕТУТ ЛИ ПОКОЙ?..
1 Гину я несений вітром, прошу гроба і не одержую.
2 Благаю, змучившись, і що я вчинив?
3 А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Хай буде звязаний моєю рукою.
4 Бо Ти сховав від мудрости їхнє серце, через це Ти їх не піднесеш.
5 Сповістить зло (їхній) часті, а мої очі стаяли на синах.
6 Ти ж мене поклав притчею між народами, а я став посміховиськом для них.
7 Бо мої очі осліпли від гніву, всі дуже воюють проти мене.
8 Чудовищем був я для праведних через це. А праведний хай повстане проти беззаконного.
9 Хай вірний держиться своєї дороги, а чистий хай візьме сміливість руками.
10 Ні, але всі кріпіться, і ідіть, бо я не знаходжу у вас правди.
11 Мої дні минули в смороді, а звязі мого серця роздерлися.
12 Ніч вони змінили на день, світло близько лиця темряви.
13 Бо якщо остануся, ад мені домом, а в темряві покладено мені постіль.
14 Смерть назвав я, моїм батьком, а гній моєю матірю і сестрою.
15 Отже де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?
16 Чи зі мною зійдуть до аду, чи разом зійдемо під землю?
1 Дух мой ослабел, дни мои угасают, гробы предо мной.
2 Разве не глумящиеся (остались) со мной? И под злобные (слова) их засыпает око мое.
3 Заступись, прошу, поручись за меня (Сам) пред Собой. (??) Кто (иной) поручится за меня?
4 Ибо закрыл Ты сердце их от разумения, (а) потому не возвышай их.
5 Да потемнеют глаза детей того, кто льстящих называет друзьями.
6 Он поставил меня притчей для народов, и стал я тем, кому плюют в лицо.
7 Помутилось от горя око мое, и все члены мои, как тень.
8 Изумятся этому праведники, и невинный на отступника негодовать будет.
9 Но держаться будет праведник пути своего, и (тот), чьи руки чисты, - утверждаться (все) больше.
10 А вы все ступайте и подойдите - и не найду меж вами мудреца.
11 Дни мои миновали, связи мои расторгнуты, узы сердца моего.
12 Ночь в день превратить (возможно ли)? Свет приблизить к лику тьмы?
13 Если жду (чего, так) преисподней, дома своего. Во тьме постелю постель свою.
14 Гробу скажу: "Ты отец мой". "Ты мать моя и сестра моя" - червям.
15 И где надежда моя? Надежда моя - кто увидит ее?
16 В преисподнюю ли сойдет она, со мною вместе в прах ляжет?