20. Мишлей
Притчи Приповідки
Притчи Приповідки
📜 Приповідки в стилі Соломона (українською)
Серце людини — глибина води, та мудрість — джерело, що її освітлює.
Той, хто говорить поспіхом, будує дім на піску; а хто слухає зі смиренням — закладає камінь на камені.
Світло праведності не меркне навіть у темряві гніву.
Як пахощі ладану піднімаються до неба, так слова правди не губляться в безвість.
Не в золоті — мудрість, і не в гучних словах — істина, але в тихому серці, що шукає Господа.
🕊️ Анотація до Книги Приповідок
Книга Приповідок — це зібрання мудрості, що тече з уст Соломона, сина Давида, царя Ізраїлевого. Вона є духовною мапою, що веде душу від наївності до розсудливості, від спокуси до страху Господнього — початку істинної мудрості.
Через короткі, образні вислови відкривається багатогранний шлях праведника, який зберігає серце чистим серед обману й гордості. Тут пізнається істинний скарб — не срібло й золото, але розум, доброта, правдивість, і страх перед Всевишнім.
У книзі чергуються батьківські настанови, заклики до чистоти і справедливості, порівняння праведного і лукавого, мов пахощі ладану, що піднімаються до неба. Вона навчає керуватися не випадковими бажаннями, а віковою мудрістю, дарованою Богом для розуміння життя, мови, поведінки і серця.
Кни́га приказо́к Соломо́нових (При́повісті Соломо́на;[1] івр. משלי «Мішле(й)», лат. Parabolae Salomonis, грец. Παροιμιαι Σαλωμωντοσ)[2] — двадцята книга Старого Заповіту. Належить до навчальних поетичних книг поряд з Книгою Йова, Книгою Псалмів, Книгою Еклезіястовою і Піснею над Піснями. Згідно з юдейським каноном — це книга Мішлей, друга у Писаннях (Ктувім). Інші назви біблійної книги — Приповістей[3], Прислів'я[4], Притч або Приповідок. Деякі перекладачі, зокрема І. Огієнко, розділили книгу на частини відповідно до авторства або часу впорядкування приказок. Книга приказок є однією з найбільш цитованих книг Біблії. Вікіпєдія
Книга Притчей Соломоновых[1], встречается написание Книга притчей Соломоновых[2] (др.-евр. מִשְׁלֵי, «Мишлей» — «Притчи» — в Танахе; др.-греч. Παροιμίαι в Септуагинте; лат. Proverbiorum в Вульгате; церк.-слав. Кни́га При́тчей Соломѡ́нихъ в Елизаветинской Библии), — книга, входящая в состав еврейской Библии и Ветхого Завета. Вторая книга раздела Ктувим еврейской Библии. Двадцатая каноническая книга христианской Библии в Синодальном переводе. Википедия