09 Грех

Быт.4:7 Ведь если будешь добро творить, простится (тебе), а если не будешь творить добро, при входе грех лежит, и к тебе его влечение, - ты же властвуй над ним!

Размышляя над причастием, я подумал вот о чем, почему мы, люди, часто делаем смешение в голове в вопросах греха и поведении.

Что я имею ввиду, дело в том что мы часто путаем и не специально, а так естественным образом, путаем где мы грешим нарушая закон а где просто нарушая благодать.

Второе это жизнь по естественному процессу научения с детства от родителя!

Давайте разберемся, возьмем две заповеди что даться нам ТОРОЙ!

Матф.22:37-40 Он сказал ему в ответ: 'Люби Адоная всем сердцем и всей душой и всеми силами'*. (*Второзаконие 6:5) 38 Это самая великая и самая важная мицва. 39 А вторая похожа на нее: "Люби своего ближнего как самого себя". (*Левит 19:18) 40 Вся Тора и Пророки основываются на этих двух мицвот".

Обратите внимание что Йешуа показывает только две заповеди, но по сути это незаповеди это естественный путь жизни для зрячего человека!

Что я имею ввиду, дело в том что когда человек имеет хорошее зрение, и получает предупреждение о том что нельзя совать пальцы в розетку, потому что будет больно, то если даже человек и не послушается этого наставления, и сунет пальцы в розетку, то будет беда, и он будет предупрежден этой болью и постарается больше не совать пальцы в розетку.

Но если человек слепой, то он даже если его предупредили, и даже если он получил удар током, не факт, что он не повторит это снова, почему? Потому что он не видит розетки, и каждый раз когда ему будет необходимо для каких-то целей сунуть пальцы в дырочки, он может не заметить (потому что слеп) розетку, и будет повторять это до бесконечности.

Как же Господь предупредил такое поведение, он дал десять заповедей, их достаточно для того чтоб человек осознал, что ему необходимо видеть.

Но человек не стал это делать, то бишь желать видеть, он начал расширять эти заповеди до 420 а то и больше.

Как это произошло, я имею ввиду как люди не захотели иметь зрение (духовное зрение) чтоб следовать слову Творца.

Исх.20:15,16 И весь народ, видят они голоса и сполохи, и голос шофара, и гору дымящуюся. И увидел народ, и дрогнули они и стали поодаль. 16 И сказали они Моше: Говори ты с нами, и будем слушать; и да не говорит с нами Б-г, чтобы нам не умереть.

Как видите, фатически народ решил быть слепым, и иметь зрячим только Моше, в последствии тех глав родов что имели. По этой причине они и стали дополнять еще и еще заповедми дабы как им казалось, что им будет легче оправдаться пред Творцом!

Но Творец хотел, чтоб они слышали ЕГО голос, и были зрячими, потому что тогда они будут под благодатью, другими словами не будут грешить.

Что я имею ввиду, если зрячему ребенку скажут не совать пальцы в розетку, а он сунет, его ударит током, и в следующий раз когда он будет видеть розетку, у него будет опыт, и он будет знать, что за сованием плацем последует.

И так, жизнь под благодатью это жизнь где человек видит путь, и даже если сбиваеться с пути, он снова его находит, почему потому что он зрячий!

А если человек живет под законом, то сколько б он раз не попадал бы в обстоятельства где он имеет последствия, он будучи слеп все равно делает то же. Матф.15:12-14 Он ответил: "Всякое растение, которое посадил не мой Отец небесный, будет вырвано с корнем. 14 Оставьте их в покое. Они слепые вожди. Когда слепой человек ведёт слепого, оба упадут в яму".

Так вот грех как ХАТА, по сути и есть духовная слепота, что я имею ввиду, слепой не видит последствий.

А вот праведность, или праведное хождение, это по сути хождение будучи зрячим, и такое хождение не требует знания огромного количества заповедей, а требует знать Творца, и видеть жизнь Его глазами (образно) и следовать тому пути что видит перед собой следуя в жизнь вечную. 

09 Гріх

Бут.4:7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.

Розмірковуючи над причастям, я подумав про те, чому ми, люди, часто робимо змішання в голові в питаннях гріха та поведінки.

Що я маю на увазі, справа в тому, що ми часто плутаємо і не спеціально, а так природним чином, плутаємо де ми грішим порушуючи закон, а де просто порушуємо благодать.

Благодать це життя за природним процесом навчання з дитинства від батька!

Давайте розберемося, візьмемо дві заповіді що даються нам ТОРОЙ!

Матв.22:37-40 Він же промовив йому: Люби Я́ХВЕ Элохим свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. 38 Це найбільша й найперша заповідь. 39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. 40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Зверніть увагу, що Йешуа показує лише дві заповіді, але по суті це не заповіді – це природний шлях життя для зрячої людини!

Що я маю на увазі, справа в тому, що коли людина має гарний зір, і отримує попередження про те, що не можна пхати пальці в розетку, тому що буде боляче, то якщо навіть людина і не послухається цього повчання, і суне пальці в розетку, то буде біда, і він буде попереджений цим болем і постарається більше так не робити.

Але якщо людина сліпа, то вона навіть якщо її попередили, і навіть якщо вона отримала удар струмом, не факт, що вона не повторить це знову, чому? Тому що він не бачить розетки, і щоразу коли йому буде необхідно для якихось цілей сунути пальці в дірочки, він може не помітити (бо сліпий) розетку, і повторюватиме це до нескінченності.

Як же Господь попередив таку поведінку, він дав десять заповідей, їх достатньо для того, щоб людина усвідомила, що їй необхідно бачити.

Але людина не стала це робити, тобто бажати бачити, вона почала розширювати ці заповіді до 420 а то й більше.

Як це сталося, я маю на увазі як люди не захотіли мати зір (духовний зір) щоб дотримуватися слова Творця.

Вих.20:18,19 І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека. 19 І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Элохим, щоб ми не повмирали.

Як бачите, фатично народ вирішив бути сліпим, і мати зрячим тільки Моше, а після тих голів свого народу що мали. З цієї причини вони і стали доповнювати ще й ще заповідями, щоб їм як здавалося буде легше виправдатися перед Творцем!

Але Творець хотів, щоб вони чули ЙОГО голос, і були зрячими, тому що тоді вони будуть під благодаттю, тобто не будуть грішити.

Що він мав на увазі, якщо зрячій дитині скажуть не пхати пальці в розетку, а вона суне, її вдарить струмом, і наступного разу коли вона бачитиме розетку, у неї буде досвід, і вона знатиме, що за послідовність буде за всуванням плаців.

І так, життя під благодаттю це життя де людина бачить шлях, і навіть якщо збиватися зі шляху, вона тобто людина цей шлях знову знаходить, чому тому що він зрячий!

А якщо людина живе під законом, то скільки б вона разів не потрапляла б в обставини, де вона має наслідки, вона будучи сліпою все одно робить те ж саме.

Матв.15:12-14 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися? 13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем. 14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Так ось гріх як ХАТ̀̀А, по суті, і є духовна сліпота, що я маю на увазі, сліпий не бачить наслідків.

А ось праведність, або праведне ходіння, це по суті ходіння будучи зрячим, і таке ходіння не вимагає знання величезної кількості заповідей, а вимагає знати Творця, і бачити життя Його очима (образно) і слідувати тому шляху, що бачить перед собою слідуючи в життя вічне.