Слушать онлайн: 03 Глава слушать 03 Глава слушать Телеграмм канал
/1/ ПОСЛЕ ЭТОГО РАСКРЫЛ ИЙОВ (преследуемый) УСТА СВОИ И ПРОКЛЯЛ ДЕНЬ СВОЙ.
/2/ И ВОЗВЫСИЛ СВОЙ ГОЛОС ИЙОВ (преследуемый) И СКАЗАЛ:
/3/ «СГИНЕТ ДЕНЬ, В КОТОРОМ РОДИЛСЯ Я И!НОЧЬ СКАЗАВШАЯ: «ЗАЧАТ МУЖЧИНА»!
/4/ ДА БУДЕТ МГЛОЮ ТОТ ДЕНЬ ДА НЕ ОБРАТИТ НА НЕГО ЭЛО́АХ (могущественный) СО СВОИХ ВЫСОТ ВНИМАНИЯ, И ЛУНА НЕ ОЗАРИТ ЕГО СВЕТ!
/5/ ПУСТЬ ОТВРАТИТЕЛЬНЫМ СДЕЛАЮТ ЕГО МРАК И ТЕНЬ СМЕРТИ, ПУСТЬ всегда ОСТАЕТСЯ ОН ПОД покровом тяжелой ТУЧИ, ВСЕЛЯТ В НЕГО СТРАХ, КАК от ДНЯ ДЕМОНОВ (kimrı̂y: затмение солнца)!
/6/ ТУ НОЧЬ ПУСТЬ ЧЕРТ ('ôphel: мрак) ЕЕ ВОЗЬМЕТ, ДА НЕ БУДЕТ ОНА ПРИЧИСЛЕНА К ДНЯМ ГОДА, В ЧИСЛО МЕСЯЦЕВ ДА НЕ ВОЙДЕТ!
/7/ ВОТ, ДА БУДЕТ ОТВЕРЖЕННОЙ ТА НОЧЬ, ДА НЕ ПОСЛЫШИТСЯ ПЕНИЕ В НЕЙ,
/8/ ПРОКЛЯНУТ ЕЕ ПРЕДАЮЩИЕ ПРОКЛЯТИЮ ДЕНЬ, ГОТОВЫЕ ПРОБУДИТЬ СКОРБЬ,
/9/ ПОТЕМНЕЮТ ЗВЕЗДЫ В САМОМ НАЧАЛЕ ЕЕ, БУДЕТ ЖДАТЬ СВЕТА - НО НЕТ его, И ДА НЕ УВИДИТ, как поднимет ВЕКИ ДЕННИЦА (рассвет),
/10/ ИБО НЕ ЗАМКНУЛА ДВЕРИ ЧРЕВА матери МОЕЙ - И СКРЫЛОСЬ БЫ ГОРЕ С ГЛАЗ МОИХ!
/11/ ЗАЧЕМ, выходя из УТРОБЫ, НЕ УМЕР (mûth) Я? ИЗ ЖИВОТА ВЫШЕЛ БЫ - И ИЗ ЖИЗНИ УШЕЛ!
/12/ ПОЧЕМУ ВСТРЕТИЛИ МЕНЯ КОЛЕНИ, И К ЧЕМУ были мне ГРУДИ, КОТОРЫЕ Я СОСАЛ?!
/13/ ИБО ТЕПЕРЬ ЛЕЖАЛ БЫ Я МИРНО, СПАЛ БЫ - ТОГДА БЫЛ БЫ У МЕНЯ ПОКОЙ -
/14/ ВМЕСТЕ С ЦАРЯМИ И СОВЕТНИКАМИ, ОТСТРАИВАЮЩИМИ ТО, ЧТО СТАНЕТ РУИНАМИ, в память О СЕБЕ,
/15/ ИЛИ ВМЕСТЕ С ВЕЛЬМОЖАМИ, ИМЕЮЩИМИ ЗОЛОТО, НАПОЛНЯЮЩИМИ ДОМА СВОИ СЕРЕБРОМ...
/16/ ИЛИ КАК ВЫКИДЫШ СПРЯТАННЫЙ Я БЫ НЕ БЫЛ, КАК МЛАДЕНЦЫ, ЧТО НЕ УВИДЕЛИ СВЕТА...
/17/ ТАМ НЕЧЕСТИВЦЫ ПЕРЕСТАЛИ вселять ДРОЖЬ, И ТАМ ОБРЕЛИ ПОКОЙ ИСЧЕРПАВШИЕ СИЛЫ,
/18/ РАЗОМ все УЗНИКИ обрели БЕЗМЯТЕЖНОСТЬ - НЕ СЛЫШАТ более ГОЛОСА НАДЗИРАТЕЛЯ,
/19/ МАЛ И ВЕЛИК ТАМ КАЖДЫЙ, И РАБ получил СВОБОДУ ОТ СВОЕГО ГОСПОДИНА...('âdôn )
/20/ ЗАЧЕМ Ему ДАВАТЬ СВЕТ ЗЛОСЧАСТНОМУ И ЖИЗНЬ - ОТЧАИВАЮЩИМСЯ?
/21/ ЖДУТ ОНИ СМЕРТИ - НО НЕТ ЕЕ, И РАЗЫСКИВАЮТ ЕЕ, СЛОВНО КЛАДЫ зарытые,
/22/ РАЗВЕСЕЛИЛИСЬ, ВОЗЛИКОВАЛИ БЫ, КАК ОБРАДОВАЛИСЬ БЫ, НАЙДЯ МОГИЛУ (qeber)
/23/ МУЖЧИНЕ, чей ПУТЬ вызволения из беды СОКРЫТ, И ЭЛО́АХ ЗАСЛОНИЛ ЕМУ этот путь'
/24/ ИБО ПРЕЖДЕ, ЧЕМ ХЛЕБ МОЙ съедаю, СТОН ВЫРЫВАЕТСЯ МЕНЯ, ВЫЛИВАЮТСЯ, КАК на землю ВОДА, звуки МОЕГО КРИКА,
/25/ ИБО то, чего Я СИЛЬНО СТРАШИЛСЯ, НАСТУПИЛО ДЛЯ МЕНЯ И то, ЧЕГО УЖАСАЛСЯ, НАСТИГНЕТ МЕНЯ!
/26/ НЕ ЗНАЛ Я НИ ПОКОЯ, НИ ТИШИНЫ И НИ ОТДЫХА - А ПРИШЛА ДРОЖЬ...
1 Після цього Йов відкрив свої уста
2 і прокляв свій день, кажучи:
3 Хай пропаде день в якому я
народився, і ніч, в якій сказали: Ось хлопя.
4 Хай буде той день темрявою, і хай
Господь згори його не шукає, ані хай не прийде світло на нього.
5 Хай же його охопить темрява і
тінь смерті, хай на нього найде темрява.
6 Хай буде проклятим день і та ніч,
хай понесе його темрява. Хай не буде днем року, ані хай не причислиться до днів місяця.
7 Але хай та ніч буде болем, і хай
не прийде на неї веселість ані радість.
8 Але хай проклене її той, що
проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом.
9 Хай потемніють звізди тієї ночі, хай останеться (темною) і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранної
зорі, як сходить,
10 томущо не замкнула дверей лона
моєї матері. Бо відняло б біль від моїх очей.
11 Бо чому я не помер в лоні, а
вийшов з лона і зразу не помер?
12 Чому ж мене зустріли коліна?
Навіщо ж ссав я груди?
13 Тепер же, лягши, мовчав би я,
заснувши ж, спочив би я
14 з царями, радниками землі, які
хвалилися мечами,
15 чи з володарями, в кого багато
золота, які наповнили свої доми сріблом,
16 чи наче недонесений, що виходить
з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла.
17 Там безбожні спалили гнів люті,
там спочили змучені тілом.
18 Спільно ж старинні не почули
голосу податківця.
19 Там є малий і великий і раб, що
боявся свого пана.
20 Бо чому дано світло тим, що в
гіркоті, а життя тим, що в душевних болях,
21 які бажають смерті і не
осягають, копають наче за скарбами,
22 дуже радими ж стали б, якщо б
здобули?
23 Смерть для чоловіка спочинок, бо
замкнув Бог довкруг нього.
24 Бо стогін приходить перед моєю
їжею, пускаю ж я слези, огорнений страхом.
25 Бо страх, над яким я роздумував,
прийшов на мене, і він, кого я боявся, зустрів мене.
26 Я не був в мирі, ані не замовк,
ані я не спочив, а на мене прийшов гнів.
1 После того открыл Ийов уста свои и проклял день свой.
2 И заговорил Ийов и сказал:
3 Да сгинет день, когда родился я, и ночь, в которую сказано: "Зачат муж"!
4 День этот да станет тьмою, да не печется о нем Элоа свыше, и да не воссияет над ним свет!
5 Да охватят его тьма и смертная тень, и обложит его туча, и да устрашит его мгла дневная!
6 Ночь та - да обладает ею мрак, да не причислится она к дням года, в число месяцев да не войдет!
7 Вот ночь та - да будет она бесчадна, не войдет веселье в нее.
8 Да проклянут ее клянущие день, готовые пробудить ливйатана.
9 Да потемнеют звезды вечерние, пусть ждет она света, но не (придет он), и да не увидит вежд зари,
10 За то, что не затворила дверей чрева (матери) моей и (не) скрыла страдания от глаз моих.
11 Отчего не кончился я, (выходя) из чрева, и (не) скончался, когда вышел из недр?
12 Зачем приняли меня колени, зачем (встретили) меня груди, чтобы сосал я?
13 Ведь теперь лежал бы я и был покоен, спал бы я, и был бы у меня покой,
14 С царями и советниками земли, застраивавшими для себя места пустынные;
15 С князьями, у которых есть золото, наполняющими дома свои серебром.
16 Или как выкидыш сокрытый не существовал бы я, как младенцы, что не видели света.
17 Там перестали тревожить (мир) нечестивые, и там отдыхают истощившие силу.
18 Все узники успокоились (там). не слышат голоса притеснителя.
19 Малый и великий там, и раб свободен от господина своего.
20 Зачем дает Он свет страдальцу и жизнь - огорченным душой,
21 Ждущим смерти - и нет ее! - и ищущим ее больше, чем клады, -
22 Радовались бы до ликования, веселились бы, если бы нашли могилу, -
23 Мужу, чей путь сокрыт, ибо заградил (его) Элоа для него.
24 Ибо стенания мои предупреждают хлеб мой, и крики мои, как вода, изливаются.
25 Ибо ужас, которого боялся я, пришел ко мне, и то, чего опасался я, пришло ко мне.
26 Не успокаиваюсь я, и не утихаю, и не отдыхаю, и пришел (ко мне) трепет.