Слушать онлайн: 12 Глава слушать 12 Глава слушать Телеграмм канал
1 Примерно в это же время Царь Ирод стал заключать под стражу и преследовать некоторых членов мессианской общины;
2 и велел казнить мечом Яакова, брата Йоханана.
3 Когда Ирод увидел, что это пришлось по душе иудеянам, он велел задержать и Кефу. Это происходило во время Дней Мацы (Песах),
4 так что Ирод, схватив, бросил его в тюрьму и приказал, чтобы его охраняли четыре отряда по четыре воина в каждом, намереваясь привлечь его к народному суду по окончании Песаха.
5 Итак, Кефу стерегли в тюрьме, а мессианская община усердно молилась о нём Эло’им.
6 Ночью, перед тем, как Ирод должен был повести его на суд, Кефа спал между двумя солдатами. Он был скован двумя цепями, а у дверей стояла стража, охраняя тюрьму.
7 Внезапно там появился ангел Адоная (יְהֹוָה), и свет осветил тюремную камеру. Он толкнул Кефу в бок и разбудил его. "Скорее, вставай!" - сказал он; и цепи упали с его рук.
8 Ангел сказал ему: "Оденься и обуйся", и тот сделал так. "Набрось накидку и следуй за мной!" - сказал он.
9 Кефа вышел и пошёл за ним, но он не осознавал, что всё, что делал ангел, происходило на самом деле, а думал, что это видение.
10 Пройдя мимо первой и второй стражи, они подошли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собой открылись перед ними, и они вышли наружу. Они пошли по улице, и вдруг ангел исчез.
11 Тогда Кефа пришёл в себя и сказал: "Теперь я точно знаю, что ЯХВХ послал Своего ангела защитить меня от воли Ирода и от воли иудейского народа".
12 Осознав, что произошло, он направился к дому Мирьям, матери Йоханана (названного Марком), где многие собрались для молитвы.
13 Он постучал в наружную дверь, и служанка по имени Рода (служанка) пошла отворять.
14 Она узнала голос Кефы и так обрадовалась, что побежала обратно в дом, так и не открыв дверь, и сообщила, что снаружи стоит Кефа.
15 "Ты не в своём уме!" - сказали ей. Но она настаивала на своём. Тогда они сказали: "Это его ангел".
16 Тем временем Кефа продолжал стучать. Они открыли дверь, и увидев его, изумились.
17 Подав им рукою знак, чтобы они молчали, он рассказал им, как ЯХВХ вывел его из тюрьмы и сказал: "Расскажи обо всём Яакову и братьям". Затем он ушёл и отправился в другое место.
18 Утром солдаты были крайне встревожены, не найдя Кефу.
19 По приказу Ирода его повсюду разыскивали, но так и не нашли. Тогда он допросил стражников и велел казнить их. Затем Ирод направился из Йегуды в Кесарию и некоторое время находился там.
20 Ирод был очень зол на жителей Цора и Цидона, поэтому они собрались и хотели, чтобы он выслушал их. Заручившись поддержкой Власта, главного из личных служащих царя, они просили мира, так как продовольствие поставлялось им из царских земель.
21 В назначенный день Ирод в царской одежде сел на трон и произнёс речь.
22 В толпе послышались выкрики: "Это голос теос, а не адама!"
23 В тот же миг ангел Адоная (יְהֹוָה) поверг Ирода на землю, поскольку он не воздал славу Эло’им, и тот умер, будучи съеден червями.
24 А слово (logos) Эло’им продолжало расти и распространяться.
25 После того, как Бар-Наба и Шауль исполнили данное им поручение, они возвратились из Йерушалаима и привели с собой Йоханана, прозванного Марком.
1 У той час цар Ірод підніс руки, щоб декому з церкви заподіяти зло.
2 Убив мечем Іванового брата Якова.
3 Коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків.
4 Схопив Його й посадив до в'язниці, передав чотирьом четвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи.
5 Отже, Петра стерегли у в'язниці. Ревна молитва піднімалася від церкви до Бога за нього!
6 Коли Ірод мав його вивести, тієї ночі Петро спав між двома вояками, скований двома залізними кайданами; а сторожі перед дверима стерегли в'язницю.
7 І ось Господній ангел став перед ним, - і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра у бік, підвів його, кажучи: Швидко вставай! І спали залізні кайдани з його рук.
8 Сказав же ангел до нього: Підпережися і взуйся в свої сандалі. Зроби же це. І каже йому: Зодягнися в свою одіж і йди за мною.
9 Вийшовши, попрямував за ним, не знаючи, чи це дійсність, - те, що відбувається через ангела, - бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, прийшли до залізної брами, що вела до міста, - вона сама собою їм відкрилася. Вийшовши, поминули одну вулицю - і тут же відступив ангел від нього.
11 Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з Іродових рук та від усіх сподівань юдейського народу.
12 Подумавши, прийшов до Маріїної хати, матері Івана, прозваного Марком. Тут зібралися численні люди і молилися.
13 Як постукав він у двері двору, вийшла рабиня на ім'я Рода, щоб довідатися.
14 Пізнавши голос Петра, з радости не відчинила дверей, а прибігла і сказала, що Петро стоїть під дверима.
15 Вони їй сказали: Ти навіжена! Вона ж настоювала, що так воно є. Вони ж говорили: Це його ангел.
16 Петро стукав далі. Відчинивши, побачили його й жахнулися.
17 Махнувши їм рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь його вивів із в'язниці. Сказав: Сповістіть це Якову й братам. Вийшов, пішов до іншого місця.
18 Коли настав день, поміж вояками зчинилася велика тривога: що сталося з Петром?
19 Ірод, пошукавши його і не знайшовши, допитавши сторожів, наказав їх відвести. Потім пішов з Юдеї до Кесарії і перебував [там].
20 Ірод гнівався на тирян і сидонян. Прийшли ті до нього й однодушно благали Власта, царського постельника, просили миру, бо живилися їхні землі з царських.
21 Одного призначеного дня Ірод, зодягнутий у царські шати і сівши на судищі, говорив до них з гордістю.
22 Юрба ж кричала: Це голос Бога, а не людини.
23 Зненацька вдарив його Господній ангел, бо не віддав славу Богові. З'їли [його] черви - він помер.
24 Боже слово зростало і множилося.
25 Варнава й Савло, скінчивши службу, повернулися до Єрусалима, взявши Івана, званого Марком.