1 После этого Шауль покинул Афины и направился в Коринф,
2 где встретил еврея по имени Аквила, который родом был с Понта, и недавно вместе со своей женой Прискиллой перебрался из Италии, так как Клавдий издал указ об изгнании евреев из Рима. Шауль пошёл к ним домой,
3 и поскольку они занимались одинаковым ремеслом - делали палатки - он остался у них, и они стали работать вместе.
4 Кроме того каждый Шабат Шауль стал проводить в синагоге дискуссии, стараясь убедить как евреев, так и греков.
5 Но после того, как из Македонии вернулись Сила и Тимофей, Шауль ещё глубже почувствовал необходимость нести весть и начал обстоятельно свидетельствовать евреям о том, что Йешуа - Мессия.
6 Однако видя, что они настроены против него и осыпают его оскорблениями, он отряхнул свою одежду и сказал им: "Ваша кровь да будет на ваших головах! Что касается меня, я чист; теперь же я пойду к гоим!"
7 Итак, он оставил их и направился к одному из "боящихся Эло’им" по имени Тит Иуст, дом которого был расположен по соседству с синагогой.
8 Крисп, начальник синагоги, поверил в Господа (ЯХВХ) вместе со всей своей семьёй; кроме того многие из слушавших коринфян поверили и приняли погружение.
9 Однажды ночью Господь (ЯХВХ) обратился к Шаулю в видении: "Не бойся, но говори и не умолкай,
10 потому что Я с тобой. Никто не сможет причинить тебе вреда, поскольку в этом городе у Меня много людей".
11 Итак, Шауль оставался там полтора года, уча их Эло’им слову.
12 Однако когда римским наместником Ахайи стал Галлион, неверующие евреи сообща набросились на Шауля и привели его в суд,
13 говоря: "Этот человек пытается убедить людей поклоняться Эло’им не по Торе".
14 Шауль не успел и слова сказать, как Галлион обратился к евреям: "Послушайте, евреи, если бы речь шла о нанесении телесных повреждений или о серьёзном преступлении, вы были бы вправе ожидать, что я терпеливо выслушаю вас.
15 Но поскольку дело касается слов, имён и вашего собственного закона, вы сами и должны разбираться в этом. Я наотрез отказываюсь рассматривать подобные вопросы".
16 И он приказал выгнать их из суда.
17 Тогда они схватили Сосфена, начальника синагоги, и избили его на виду у всех судей, но Галлион не проявил к этому никакого интереса.
18 Шауль оставался там ещё некоторое время, затем попрощался с братьями и отплыл в Сирию; перед этим он остриг волосы в Кенхрее, поскольку дал обет; с ним были Прискилла и Аквила.
19 Они прибыли в Эфес, и там он покинул их, а сам пошёл в синагогу и побеседовал с евреями.
20 Когда они попросили его побыть у них подольше, он отказался;
21 однако на прощание сказал: "Если Эло’им будет угодно, я ещё вернусь к вам". После чего он отплыл из Эфеса.
22 Высадившись в Кесарии, он направился в Йерушалаим и навестил мессианскую общину. Затем он спустился в Антиохию,
23 провёл там некоторое время и после этого отправился в путь и по очереди обошёл города Галатии и Фригии, ободряя талмидим (Ученик).
24 Тем временем в Эфес пришёл еврей по имени Аполлос, уроженец Александрии. Он был очень красноречив и основательно знал Танах.
25 Этот человек был осведомлён о Пути Господа, он правильно говорил и учил о Йешуа с огромным духовным рвением, зная только погружение Йоханана.
26 Он начал смело говорить в синагоге. Услышав его, Прискилла и Аквила отвели его в сторону и более подробно объяснили ему Эло’им Путь.
27 Когда он решил добраться до Ахайи, братья поддержали его и написали талмидим, находившимся там, чтобы те приняли его. Придя туда, он оказал большую помощь уверовавшим по благодати;
28 так как он резко и убедительно спорил публично с неверующими евреями, доказывая с помощью Танаха, что Йешуа - Мессия.
1 Після цього [Павло], відійшовши з Атен, прибув до Коринта.
2 І знайшов якогось юдея, на ім'я Акила, понтійця родом, що недавно прибув з Італії, та Прискилу, його жінку, бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим. І прийшов до них.
3 А що вони були того самого ремесла, лишився в них і працював - їхнім ремеслом було виробляти намети.
4 Щосуботи дискутував у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
5 А коли прибули з Македонії Сила та Тимофій, Павло віддався слову, свідчачи юдеям, що Ісус є Христом.
6 А коли вони противилися і богозневажали, то він обтрусив свій одяг і мовив до них: Кров ваша на головах ваших. Я чистий, відтепер піду до поган.
7 І, пішовши звідти, прибув до оселі такого собі, на ім'я Тита Юста, що шанував Бога; його оселя була край синаґоґи.
8 А Крисп, голова синаґоґи, повірив Господеві з усім своїм домом, і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.
9 Сказав же Господь у видінні вночі Павлові: Не бійся, але говори й не мовчи,
10 бо я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоб заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей.
11 Лишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого слова.
12 А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї однодушно напали на Павла і привели його на суд,
13 кажучи: Він проти закону підбурює людей шанувати Бога.
14 Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав до юдеїв: Якби була якась несправедливість або підступна кривда, о юдеї, то я згідно зі словом послухав би вас;
15 та коли сперечання іде про слово і про імена, і про ваш закон, глядіть самі, [бо] я не хочу бути суддею в цьому.
16 І вигнав їх із суду.
17 Тоді всі [греки] схопили Состена, голову синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.
18 А Павло, перебувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.
19 Причалив до Ефеса й залишив їх тут, а сам, увійшовши до синаґоґи, розмовляв з юдеями.
20 Як просили вони лишитися довший час [у них], то він не згодився,
21 а попрощався і сказав: [Мені конче треба свято, яке наступає, провести в Єрусалимі], знову [ж] повернуся до вас, як буде воля Божа. Та й відплив з Ефеса.
22 І прибувши до Кесарії, ввійшов, та привітавши церкву, відбув до Антіохії.
23 Перебувши певний час, вирушив, переходячи за порядком галатську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.
24 Трапився в Ефесі один же юдей, на ім'я Аполлос, александрієць родом, чоловік красномовний. Він був сильний у Писанні.
25 Він був наставлений на Господню дорогу, і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки Іванове хрещення.
26 І почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила і Прискила прийняли його, і точніше йому виклали про Божу дорогу.
27 А коли він хотів піти до Ахаї, заохотивши, брати написали учням, щоб прийняли його, а він, прийшовши, дуже допоміг тим, що повірили через ласку,
28 бо постійно заперечував юдеям, прилюдно доводячи Писанням, що Ісус є Христос.