02 Когелет (сборник лучших преводов)

Екклесиаст

02 Глава

1 Сказал я в сердце моем: Пойду-ка я разбавлять [вино] с радостью и видеть благо! И вот также и это суета.

2 О смехе сказал я: Безумен! А о веселии: Что это дает!

3 Я разведывал сердцем моим, чтоб помазать вином мою плоть - а сердце мое ведет себя с мудростью, - и держаться неразумия, пока не увижу, что хорошо для сынов адама, что делать им под небесами в [мало] численные дни их жизни.

4 Я приумножил мои дела: я построил себе дома, насадил себе виноградники;

5 Я устроил себе сады и посадки, и насадил я в них всякое древо плодовое;

6 Я устроил себе водоемы, чтоб поливать из них лес, растящий деревья;

7 Я приобрел рабов в рабынь, и домашние были у меня, также и обретенный крупный и мелкий скот многочисленнее был у меня, чем у всех бывших предо мной в Йерушалаиме.

8 Я собрал для себя серебро и золото, драгоценное от царей и стран; я приобрел себе песенников и песенниц, услады сынов человеческих, кареты различные.

9 И я великим стал и прибавил больше всех бывших предо мной в Йерушалаиме, также и мудрость моя оставалась при мне.

10 И чего [бы ни] желали мои глаза, я не отказывал им, я не удерживал сердце мое ни от какой радости, ибо сердце мое радовалось от всего моего труда, и это было долей моей от всего моего труда.

11 И обратился я ко всем моим делам, что делали руки мои, и к моему труду, чем я утруждал себя делать, и вот, все суета и сокрушение духа, и нет пользы [человеку] под солнцем.

12 И обратился я, чтоб рассмотреть мудрость и безумство и глупость. Ибо каково адаму, который придет после царя, [и каково дело], что уже с ним содеяли!

13 И видел я, что есть преимущество у мудрости перед глупостью, как преимущество света пред тьмою:

14 Мудрый, глаза его у него во главе, а глупец во тьме ходит. Но знал также и я, что участь одна постигнет их всех.

15 И сказал я в сердце моем: Подобное участи глупца также и меня постигнет. Для чего же умудряться тогда мне больше? И говорил я в сердце моем, что также и это суета.

16 Ибо не [быть] памяти мудрого вместе с глупцом вовеки, по прошествии дней грядущих все забывается. Но как умереть мудрому вместе с глупцом!

17 И я возненавидел жизнь, ибо худо в моих [глазах] дело, что делается под солнцем, ибо все суета и сокрушение духа.

18 И возненавидел я весь мой труд, чем я утруждаю себя под солнцем, что оставлю я адаму, который будет после меня.

19 И кто знает, мудрым будет он или глупцом? И властвовать будет он над всем моим трудом, чем я утруждал себя и что мудростью [обретал] под солнцем, - также и это суета.

20 И обратился я, чтоб отчаять сердце мое, что до всего труда, чем я себя утруждал под солнцем.

21 Ибо есть адам, чей труд с мудростью и знанием и толковостью, но адаму, что не трудился над тем, отдаст свою долю, - также и это суета и великое зло.

22 Ибо что остается адаму от всего его труда и от сокрушения сердца его, чем он утруждает себя под солнцем?

23 Ибо все его дни - боли, и досада - его занятие, даже ночью не уляжется сердце его, - также и это суета.

24 Нет лучшего у адама, чем есть и пить и дать душе своей видеть благо от труда своего? Также и то видел я, что от руки Эло’им это.

25 Ведь кому есть и кому спешить кроме меня!

26 Ибо адаму, что хорош пред Ним, дал Он мудрость и знание и радость, а грешнику (châṭâ‘) дал Он занятие копить и собирать, чтобы дать тому, кто хорош пред Эло’им. - Также и это суета и сокрушение духа.

Екклезiяст 02

З єврейської мови на українську за допомогою гугл перекладача

1 Я сказав у своєму серці: «Я буду радіти і бачити добро».

2 Від радості я сказав: «Що це робить мене радісним?»

3 Я дав моєму серцю пити вино, і моєму серцю ходити в мудрості та зберігати розум, аж поки я не побачив, що добре для синів людських робити під небом по всі дні свого життя.

4 Я розширив свої роботи, я збудував собі доми, посадив собі виноградники.

5 Я створив собі сади та городи, і посадив у них дерева всякого роду плодів.

6 Я створив собі водойми, з яких поливається ліс, повний дерев.

7 Я купив рабів і невільниць, і домочадців, і великої худоби та овець я мав більше, ніж усе, що було в мене в Єрусалимі.

8 Я також зібрав собі срібло й золото, і дорогоцінні речі царів і царств, я зробив собі царів і цариць, і насолоди синів людських, поля й поля.

9 І ріс я та зростав понад усе, що було до мене в Єрусалимі, і моя мудрість стояла переді мною.

10 І всього, чого бажали мої очі, я не стримав від них, я не стримував свого серця від жодної радості, бо моє серце тішилося в усій моїй праці, і це була моя частка в усій моїй праці.

11 Тоді я поглянув на всі діла, які вчинили мої руки, і на працю, яку я доклав, щоб виконати, і ось усе було марнота та мука духу, і не було користі під сонцем.

12 І я обернув своє обличчя, щоб побачити мудрість, і хвалу, і розуміння: бо хто той, хто може піти після царя, якого вони зробили великим?

13 І я побачив, що мудрість переважає безумство, як світло переважає темряву.

14 У мудрого очі в голові, а дурний ходить у темряві. І я знаю, що той, хто кличе одного, кличе всіх.

15 І я сказав у своєму серці: Яка причина втрати, так і я буду коштовний, і чому я мудрий, я покину це, і я скажу в своєму серці, що це також марнота.

16 Бо немає пам’яті про мудрість із втратою назавжди, бо в дні прийдешні все забувається, і як мудрий із втратою помре!

17 І зненавидів я життя, бо важка була для мене праця, що робиться під сонцем, бо все було марнота та мука духу.

18 І я зненавидів усю свою працю, якою я трудився під сонцем, бо мав віддати її людині, яка буде після мене.

19 І хто знає, чи буде мудрий чоловік нерозумний, і не буде панувати над усією моєю працею, в якій я трудився і в якій я був мудрий під сонцем?

20 І засмутився я в серці своєму за всю працю, що працював я під сонцем.

21 Бо є людина, якій дано мудрість, і знання, і вміння, а тому, хто не працював для цього, це дається і ділиться, навіть це також марнота і велике зло.

22 Бо що має людина в усій своїй праці та в потузі свого серця, над якою вона працює під сонцем?

23 Бо всі дні його — смуток, і серце його не спокою навіть уночі: і це — марнота.

24 Немає нічого кращого для людини, ніж їсти та пити, і щоб душа її насолоджувалася добром у праці своїй.

25 Бо хто їстиме і хто страждатиме від мене?

26 Бо людині, яка є доброю в очах, він дає мудрість, знання і радість, а грішнику дає бажання збирати і збирати те, що є добрим в очах Єлохім.