У дзеркалі в ранкову пору
Уздріла Мавпа свій бриднючий лик
І — штовх Ведмедя в бік
(Той саме товкся тут собі на горе):
— Поглянь, Михась, яка потвора!
— Гм... Це ж, Мавпо, Ви.
— Ну-ну, стар...р...рик! —
одрізала суворо, —
Ти думай, що говориш! —
На другий день Мишко зі штату
зник.
Щоб знав, як розпускать язик!