Песиміст підніс до рота
Чарку з коньяком.
- Фу! - скривився. - Ну й гидота!
Ну й смердить клопом!
Оптиміст, клопа піймавши,
Нюхає мовчком.
- Ух! - регоче, - клоп, як завше,
Пахне коньячком!