Труба

Терпець урвався.

Та й куди ж терпіть?

Ну, скільки можна жить собі на шкоду?

Стара Труба і день, і ніч димить:

Псує ландшафт, легені і природу.

"Ганьба Трубі!",

"На пенсію Трубу!" -

Звучать і майорять сердиті гасла.

І ось таки з Труби зняли табу

І вже вона повалена і згасла.

Радіє задоволена юрба,

Втішаючись із власної звитяги...

І ось над містом вже нова Труба -

Чадить ще дужче

нам усім на благо.