Рідне місто моє

Рідне місто моє!

Знаву зозуля кує

Про буття твоє

Знакове, віхове,

В тихім затінку верб

Бачів місяця серп

Наших прадідів

Славних, Оріхове!

Мов стрункі ясени,

Волелюбні вони

Не корились нарузі

І лихові,

З - під Полтави втекли

Й на заплаві звели

Твою першу оселю,

Оріхове!

Ти міцнів і зростав,

На коліна не став

В круговерті воєнної

Віхоли,

В смертоносні бої

йшли герої твої,

повернувши свободу

Оріхову!

Ми багато змогли,

Щоб проспекти лягли

Між споруд, що

Змагаються в грації.

Ти вже маєш лице,

І спасибі за це

Небайдужій навій

Генерації!

Новобудов політ

І каштановий цвіт

Є для нас і натхненням,

І втіхою,

А великі свята,

Як і кращі літа,

Ще настануть для

Тебе, Оріхове!