Автосервіс
Я пам’ятаю і до нині
Букет негаданих проблем,
Як на заправку, що в долині,
Запхався власним «Жигулем».
Заправник циган чи із сербів,
В штанах рожевих без матні,
Демонстрував культурний сервіс,
Який закладено в платні:
- Пістоль не лапати рукою,
Сидіти в кріслі водія!
Процес він сам магічно коїв,
Щоб почувався паном я.
І я, за надану приємність,
Віддав подяки пару фраз,
Коли в машині повна ємкість –
Всяк тисне радісно на газ!
Тож, я натиснув. Та не хлипав
Старий совковий лімузин
Всього лиш доти, доки випив
Із карбюратора бензин,
Тоді відмовивсь бігти жваво,
То чхав, то кашляв - прикра річ,
Стріляв, та так, що пси і ґави
Притьмом втікали із узбіч!
Я повернувся на буксирі
І вилив з бака те фуфло...
Гули «Подробиці» в ефірі,
Щоб підприємництво жило!
Нехай живе, але в сумлінні,
Щоб не тужить по тій порі,
Коли про мішанки бензинні
Не знали звичаї старі.