Автосервіс

Я пам’ятаю і до нині

Букет негаданих проблем,

Як на заправку, що в долині,

Запхався власним «Жигулем».

Заправник циган чи із сербів,

В штанах рожевих без матні,

Демонстрував культурний сервіс,

Який закладено в платні:

- Пістоль не лапати рукою,

Сидіти в кріслі водія!

Процес він сам магічно коїв,

Щоб почувався паном я.

І я, за надану приємність,

Віддав подяки пару фраз,

Коли в машині повна ємкість –

Всяк тисне радісно на газ!

Тож, я натиснув. Та не хлипав

Старий совковий лімузин

Всього лиш доти, доки випив

Із карбюратора бензин,

Тоді відмовивсь бігти жваво,

То чхав, то кашляв - прикра річ,

Стріляв, та так, що пси і ґави

Притьмом втікали із узбіч!

Я повернувся на буксирі

І вилив з бака те фуфло...

Гули «Подробиці» в ефірі,

Щоб підприємництво жило!

Нехай живе, але в сумлінні,

Щоб не тужить по тій порі,

Коли про мішанки бензинні

Не знали звичаї старі.