Рідна баба

Тисячолітня баба кам’яна...

Обличчя роси зморшками побили...

В її очах правічності жага...

Мені ця баба рідна й дорога...

Пилип ЮРИК. «Ода кам’яній бабі».

Тисячолітня баба кам’яна

Хвилює кров і збуджує, і кличе.

Поетів наших в тому є вина,

Що їй побили одами обличчя.

До баб – моя правічності жага,

Про кам’яну повідаю одне я:

Мені ця баба рідна й дорога –

Живих кохав я в затінку під нею.