Дід купив собі обнову.
Баба лає:
— Шапка ця,
Як сідло рябій корові,
До твого іде лиця!
Де були у тебе очі,
Глянь у дзеркало! Хома!
За якесь «гніздо сороче»
Гроші ляпнули дарма.
— Не перцюйся дуже, Гапко, —
Відповів старий на це, —
Шапка гарна, та під шапку
Не іде моє лице...