Написав художник на картині
Дивную істоту неземну:
Тіло лева, крила соколині,
А на спині - кущик тютюну.
- Як Вас звати? - запитали хором
Критики й маститі, і малі.
Відповідь ударила, як громом:
- Я всього лиш...Сальвадор Далі.
Станіслав КОВТУН
Кінь крилатий, лев і змій крилатий –
3 давнини те всім не в дивину,
Дивина, що вимахав крислатий
На тварині кущик тютюну!
Здивувати людство при нагоді
Не бажають глупі та малі!
Раз помітив тещу на городі
Сальвадор місцевий, не Далі.
Розіклавши фарби, мов набої
І «наснаги» вихиливши чверть,
Підіпер він зайвою сапою
На межі змонтований мольберт.
Теща поле грядку капітально,
Вирива берізку і осот,
Тещу зять малює сюрреально,
Як одну із неземних істот:
Руки-лапки курячі невтомні,
Ноги - шелюгові держаки,
На хребті два кущики картоплі,
А на них - нетруєні жуки.
Добіга до фінішу програма,
Та порив натхнення не згаса:
Погребіться ще з годину, мамо,
Хомута я вам не дописав!
Запитали критики:
- Далі це,
Пікассо, Руа чи Арагон?
Гнівно теща кинула їм в лиця:
- Баняки! Це клятий самогон!