Лікувальний переляк

І я скинула тіло,

Лишила оголену душу.

Я цього не хотіла.

Я думала з місця не зрушу,

Скам'яніла і схожа на сто невиразних облич.

Я, тамуючи подих, зрадливе покинула тіло...

Лариса КОВАЛЬ

Я угледіла жінку...

Я думала з місця не зрушу,

Бо була вона схожа на сто невиразних облич,

Мала сто підборідь, мала сто жироскладок і рюшів,

Що звисали на ній і гойдали її у всебіч...

Відведи і спаси! Я такого собі не хотіла,

Миттю сіла на щось - це дієта, де хрін з буряком,

І, тамуючи подих, зрадливе я скинула тіло,

А оголену душу ліричним прикрила рядком!