Із жадністю, як камінці, згрібаю
Слова й нижу вірші - душі намисто.
Я поспішаю, тану - відчуваю...
Закваска духу й міць бульдозериста.
Олександр БРОДЕЦЬКИЙ, «Встигнути б».
20-та книга «Загнузданий віками степ»
Стоїть горою українська мова –
Слова, мов глиби, моноліти-твори!
Поетів кличе здібність розумова,
Аби зійти на цю славетну гору.
Нехай деруться, схили обсувають,
Мені навіщо до вершини лізти,
Коли в собі я явно відчуваю
Закваску духу й міць бульдозериста!
Гребу слова, трощу гранітні брили,
Горну в книжки і знаю достеменно:
Якщо підніжжя я підріжу вміло,
То, врешті-решт, гора впаде до мене.