Муха і вуха

Спитав Метелик злу зелену Муху:

- Навіщо ти зчиняєш заворуху?

Ти вже стара, а оголяєш низ,

Нап'єшся і показуєш стриптиз,

Або відчепиш слабодухих пару

І з ними в ніч, від бару і до бару,

А вдома плаче бідний чоловік,

Що не вкладе ніяк тебе під бік...

А ще поглянь, потворо бруднокрила,

Чим ти своїх чиновників покрила:

Засиділа, загадила їм вуха

Так, ніби ти - Корова, а не Муха!

Невже ти в них знайшла собі друзяк?

- А я завжди сідаю на кізяк!

Мораль чинам: Якщо подібна муха

Амбітність вашу тішить язиком -

Помийте з милом совість, душу й вуха

Від них, пробачте, пахне кізяком!