Спитав Метелик злу зелену Муху:
- Навіщо ти зчиняєш заворуху?
Ти вже стара, а оголяєш низ,
Нап'єшся і показуєш стриптиз,
Або відчепиш слабодухих пару
І з ними в ніч, від бару і до бару,
А вдома плаче бідний чоловік,
Що не вкладе ніяк тебе під бік...
А ще поглянь, потворо бруднокрила,
Чим ти своїх чиновників покрила:
Засиділа, загадила їм вуха
Так, ніби ти - Корова, а не Муха!
Невже ти в них знайшла собі друзяк?
- А я завжди сідаю на кізяк!
Мораль чинам: Якщо подібна муха
Амбітність вашу тішить язиком -
Помийте з милом совість, душу й вуха
Від них, пробачте, пахне кізяком!