Я не той..., розумієш,не той...
І мені відкриватись не треба...
Моє серце заковане в ребра
Вже ніколи невидихне "ой"...
Мої очі вже надто сліпі
Щоб побачити щось у безодні...
Я світами мандрую сьогодні
Ідучи лиш на Ангелів спів...
Я не той..., я уже без снаги,
Бо пізнав і розлуку і втому...
Я не вірю що зможу додому
Повернутись назад крізь сніги...
Не коханець, не друг, не герой...
Тільки вмію ось вітші складати...
Може тому й повинен сказати-
Я не той..., так, я зовсім не той...