Павук
За часів партійновладних
Жив зухвалий Павучок,
Плів тенета тихо й складно
Із ідейних балачок.
Хто не так на нього гляне,
Будь Василь то, чи Петро –
Оголошував догани
Їм Павук на партбюро!
Як сконала та структура,
Хоч не стало менше зла,
Майже вся номенклатура
Вмить до Бога поповзла...
І, здійнявши руки вгору
Без мандата і квитка,
Став Павук «зціляти» хворих
По методі Павука:
Запускає смуту в душі
(У жіночі зокрема),
Щось навішує на уші
Тим, хто ближче до керма,
Віднімає в сиріт хату
І тенета знов плете,
Друга зраджує і брата,
Не караючись за те!
Хто ж не так на нього гляне -
Він плечима потряса,
Тільки ліпить не догани –
Шле на грішних небеса!
Цій комасі і понині
Мерзокапость сходить з рук,
Бо накинув павутину
На начальника Павук.