Павук

За часів партійновладних

Жив зухвалий Павучок,

Плів тенета тихо й складно

Із ідейних балачок.

Хто не так на нього гляне,

Будь Василь то, чи Петро –

Оголошував догани

Їм Павук на партбюро!

Як сконала та структура,

Хоч не стало менше зла,

Майже вся номенклатура

Вмить до Бога поповзла...

І, здійнявши руки вгору

Без мандата і квитка,

Став Павук «зціляти» хворих

По методі Павука:

Запускає смуту в душі

(У жіночі зокрема),

Щось навішує на уші

Тим, хто ближче до керма,

Віднімає в сиріт хату

І тенета знов плете,

Друга зраджує і брата,

Не караючись за те!

Хто ж не так на нього гляне -

Він плечима потряса,

Тільки ліпить не догани –

Шле на грішних небеса!

Цій комасі і понині

Мерзокапость сходить з рук,

Бо накинув павутину

На начальника Павук.