І сняться сни: лелека біля хати
Своїх пташат вже ставить на крило.
Отак і нас навчала рідна мати,
Ми ж їй завдячили, покинувши село.
...Я ж кидаю усе: спішу в своє село.
Іван ПЕРЕЛОМОВ, збірка «Волошковий вогонь»
Нас рідна мати, мов пташат журавка,
Як час прийшов ставати на крило,
Полоти вчила і косити травку,
Я ж їй віддячив, кинувши село.
Коли ж почине там свиняче рило
У холодці - я кидаю усе:
Моя порожня сумка, як вітрило,
Мене в село до матінки несе!