У провінцію із Ради
Прибув депутат.
Взяла бабця винограду,
Пляшку й сала шмат,
У район вона гайнула
Зі смачним вузлом.
Гнат пита:
— Куди, бабульо?
— Спішу на прийом!
Ось несу я депутату,
Наш селянський харч:
У столиці де їм взяти,
Всі там бідні, бач! -
Гнат сміється:
- Топай, ненько,
В тім нема гріха,
Підгодуй його гарненько,
Краще щоб брехав!