Я не можу

Наче сон. Наче сон.

Наче запах торішньої м'яти.

Я не можу тебе,

Я не можу тебе пригадати...

Не судилося. Не судилося.

Але й досі у тім гаю.

...Наш останній,

Останній наш вальс.

...А тоді, а тоді

Підем до попа.

Анатолій РЕКУБРАЦЬКИЙ

Я колись, я колись

Написав першу збірочку «Сурми»,

Як солідно лягла

На долоню та книжка нова!

А була б, а була б

Моя збірка тоненька, аж сумно,

Тільки я, тільки я

В ній рядочки помножив на два.

Відтоді, відтоді

Хочу збірку, на інші не схожу,

Маю мрій табунець,

Табунець полохливих зайчат,

Та не можу її,

Я не можу її, я не можу,

Я не можу її,

Без повторів не можу зачать.