Абетка

Адресату альбатросу

Шле авдотка* абрикоси.

Ароматні апельсини

Посмакуй в арктичну днину!

Альбатрос абетку знає.

Він адресу прочитає,

Посмакує з апетитом

Ці смачні дарунки літа.

На базарі балобан*

Вибирає барабан.

Бац-бум-бах і бі-бі-бі –

Більший я візьму собі!

Бандуристка берестянка

На березі грає зранку.

– Годі, соні, в лісі спати,

Бац, бум, бах – пора вставати!

Вранці весело вівсянка

Вишивала вишиванку:

Вліво голка, стібок вправо –

Візерунки оживали.

Вправно, вміло вишивала,

Веселково вийшло, вдало!

Всім на втіху, до вподоби

Великодня ця оздоба.

Гучний голос глухар має,

Голосисто він співає.

Голосний свій спів не слуха,

Бо глухий – не миє вуха!

Грізно грім гримить у гаї.

Горобці зібрались в зграї.

Глухар змок, голівку чуха:

"Гарний дощ! Помию вуха!"

Ґава ґудзика на ґанку

Загубила на світанку.

Ґава ґудзика шукала,

Ґерґотіла, ґерґотала…

Ґавенятко – малий дзиґа –

Набив ґулю об ґерлиґу.

Ґречно ґудзика шукав –

Той під ґанком заблукав!

Дінь-ділень! Дінь-ділень!

Добрий ранок! Добрий день!

Дятла дзвін луна довкола –

День новий стрічай, діброво!

Нову хату він будує,

Короїдів ліквідує.

Двері з дуба, безперечно,

Дятлу в домі так доречні!

В ему страуса в пустелі

На екваторі оселя.

Ему біга, веселиться.

В ніч спекотну йому сниться

Холоднеча заполярна

I північне сяйво гарне.

Екзотична в нього мрія.

Полетіти б, та не вміє.

Є у лісі змієїд,

Він збирається в політ.

Час минає за обід,

Має він пустий живіт.

Знов гукає він своє:

"Плазунята, де ви є?"

Плазунець малий радіє –

В євшані ховатись вміє!

Жовто сонце жмуриться,

Жайвір в небі журиться:

"Це жахливо! Жовте листя

Косить вітер в полі чистім!"

Журавель жартує з неба:

"Так журитися не треба!

Зацвіла жоржина жовто,

Ще тебе зігріє жовтень!"

Завжди зозуля останньою прилітає із теплих країв і першою

відлітає у вирій. Тому і говорять, що зозуля замок від вирію

зберігає.

Золотеньких з'ївши яблук,

Запитав зозулю зяблик:

"Чи замочок зачинила,

Як із вирію летіла?"

Засміялась та зухвало:

"Зачинила, заховала!

Звір, що має гострий зір,

Не знайде його, повір!"

У вишнях кричить синиця –

"И" – нікуди не годиться!

В словнику нам не знайти

Слова жодного на "И"!

"И" образилося дуже,

Iз синицею не дружить!

Аж прокинулась синиця:

Ич, могло ж таке насниться!

Iнна пасла індичат.

Подалися вони в сад.

Iгноруючи її,

Заблукали в гущині.

Iнна каже: "Накажу!

Все індичці розкажу!"

А вони кричать завзято:

"Наша мама – інкубатор!"

Їду поїздом в гаї,

Там співають солов'ї.

Їжачок мене стріча,

Сироїжками вгоща.

"Не шукай то все дарма:

На "Ї" пташечки нема!"

I конвалії пучок

Дав мені мій їжачок.

Прилітала на Почайну

Чайка – пташка незвичайна.

Чайка – пташка невеличка,

А Почайна – гарна річка.

Цілий день охота чайці

Серед річки на байдарці

Порибалити на славу,

Щоб вечеря була славна.

Крам в крамниці є казковий.

Капелюшок кольоровий,

Кращий з кращих, кучерявий

Коровайка вибирала.

Йшла кашкети купувати

Качка Катя каченятам.

Крамар каже: "До лиця

Вам краса квітчаста ця!"

Літо лагідне минуло.

Ледве листя спалахнуло –

Лебідь, ластівка, лелека

Полетять в світи далекі.

Ллється пісня через край:

"Луг, про нас не забувай!

Згинуть люті холоди –

Ми прилинемо сюди!"

Мляво місяць мерехтить,

Мрійник, наш мартин, не спить.

Марно мріє полетіть

Аж на місяць він в цю мить.

Мовить мама: "Милий мій!

Манну кашу їж мерщій.

Замалий для мандрів ти!

Мусиш трішки підрости!"

Незвичайний комірець

Носить пташечка норець!

Ой нема ні в кого

Комірця такого!

Голосна очеретянка

Оселилась якось ранком

У рясних очеретах.

Одягнувши окуляри,

Написала незабаром

Олівцем очеретяним

На воротах номер ґанку.

Ось-ось одуд – листоноша

Принесе новин хороших.

Iз пасльоном пиріжки,

Паляниці, пампушки

I пахучі калачі

Півник Петя пік в печі.

Потім півник на подвір'ї

Попілнасте чистив пір'я.

Перепілку й павича

Пиріжками пригощав.

Рябчик має рахівницю –

Рахувати на ній вчиться:

"Раз" – рибалочка метка

Рибку смик – на черв'яка!

«Два» – розговпала сова.

«Три» – підказують вітри.

Треба рябчику вже спати.

Завтра знову рахувати!

Сичить сичик солов'ю:

"Славний спів я твій люблю!

Співаком також я стану,

Ось куплю лиш фортеп'яно!"

На сосні сидить сорока,

Сіроока, сіробока.

I сміється і скрекоче:

"Сич солістом стати хоче!"

Тюрі-тюф-тю, тю-рю-рю!

Я трель травника люблю.

Він співак і танцюрист,

Він справжнісінький артист.

У траві у нього дім,

Тепло, затишно у нім.

Не терпиться пташенятам:

Треба вчитися літати.

Ніс уліт на базар

Свій улюблений узвар.

Узвар в кружку наливав,

Частував і пригощав.

Куштували і хвалили,

Та ні краплі не купили!

Як уліт узвар варив,

Заміть цукру – присолив.

Фіфі звірят фотографує.

Фламінго фарбою малює.

Вже фіолетова жирафа,

Фургон, флакон, фанера, шафа.

Ось фіолетовий фазан.

Ллє фіолетовим фонтан.

На фотографії усі

У фіолетовій красі.

Ходуличник якось влітку

До хрустана стука в хвіртку:

"Хворий я, температура!"

Йому дав хрустан мікстури…...

Хоч-не-хоч, бухи-кахи

Хутко зникли. Навпрошки

Ходуличник на ходулях

Їх погнав у будяки!

Цей концерт такий цікавий.

Гра цесарка на цимбалах.

Цвіркунець на скрипці

Виграє на липці.

Цінь-ці-фа і ців-ців-ців –

Хор синиць і горобців

Цвірінчить цілу годину

Для пернатої родини.

Чорногузик через річку

У червоних черевичках

Чимчикує чимдуж в брід –

Чапля кличе на обід!

Чемно чапля відчинила.

Частуванням стіл накрила.

У чудову пору цю

Чай смачний із чебрецю!

На шипшині шпак співав

Пісеньку-потішку,

I шишкарик йому дав

Щонайбільшу шишку.

Знають навіть малюки –

Не їдять шишок шпаки!

Та не знав шишкар, не відав:

Шпак шовковиці поснідав!

Щиро щиглик щебетав

Щойно на ліщині.

Щиросердно він бажав

Щастя Україні!

Хай щовечора й щоднини

Щедрим нивам батьківщини

Рясний дощ полоще щічки,

Щоб вродив врожай пшенички!

Крохаль ніченьку не спить,

Крохаль чубчик чепурить.

Усміхається вона:

Глянь, я пташка чарівна!

Їй говорить журавель:

"Облетів я сто земель!

I не бачив, і не чув,

Щоб у пташки чубчик був!"

Птах юрок завжди такий:

Він в'юнкий і говіркий.

Юнак він спортивний дуже

З фізкультурою він дружить.

Якось яструб у гаю

Вчив абеточку мою:

"Яка ж бо вона цікава

Оця книжечка яскрава!"