Нічна пригода

Мишко Калина вельми рад —

В кишені грошики у нього:

Лівак, получка, відпускні,

Солідна премія, крім того,

Оце б десяточку якусь

Послав би на село матусі.

Не можна. Настрій зіпсує.

Собі й дружиноньці Лідусі...

У небі зорі. Темна ніч...

З дружком вина хильнувши трішки,

Мишко додому почвалав,

Нема трамвая — можна й пішки.

Чудовий настрій, що й казать,

Співати хочеться Калині.

Пішов провулком... Раптом:

— Стій! —

Із-за кущів — злодійські тіні.

Мишко ураз пополотнів,

У кулаці затиснув гроші...

— Ану, кишені вивертай!

— Та що ви?.. Я... Мої хороші, —

Мишко у ноги тіням впав, —

В селі у мене, братці, мати —

Слаба, хворіє без кінця,

Ці гроші мушу їй послати. —

І сталось диво: тіні ті

Мишкові низько уклонились,

Сказали тепло:

— Молодець!

І, як-то кажуть, хутко змились.

Мишко дивується:

— Діла...а!

Випадок просто небувалий! —

(До серця грошики притис) —

Спасибі, мамо, врятували!