- Ось поглянь! Очам ти не повіриш,
Як глузує видавницька тля:
На обкладку збірки моїх віршів
Втиснули сулію і кроля!
Тут, у книжці, хмари пелюсткові,
В ній поет закоханий горів...
Раптом кріль, як на довідникові
Для ветеринарних лікарів!
- Ти ж котив до друку, ніби трактор!
Всім відомо, що твого ссавця
Їли і художник, і редактор
Доки вийшла збірочка оця,
Запивали кролика надмірно
Саморобним тітчиним вином,
І дали, цілком закономірно,
На обкладку твій же гастроном!