Осіннім золотом виблискують тополі
В промінні лагідного сонця.
І павутиння проліта поволі.
Гаптуючи мої віконця.
Калини кетяги червоні
Додолу похилили віти,
І лопухи свої долоні
Їм підставляють, ніби діти.
Над Конкою тумани ранком
Купають ніжні верболози,
І місяць виграє серпанком,
Спустивши в річку срібні коси.
Мов світлофори просто неба,
Червоні, жовті і зелені
Стоять на острові дерева,
Кидають в річку листя жмені...