поезія Володимира Омельченка
Козаки в дозорі.
Козаки в дозорі —
На кургані хортицькім, де гудуть віки.
Гей, на конях здиблених
пильно, гострозоро
Синь степів пронизують славні козаки...
Може, злий ординець
з тирси на дорогу
Тінню потаємною раптом промайне?
Може, з башти ближньої
покликом тривоги
Задимиться вогнище, полум’ям сяйне?..
Козаки в дозорі...
Козаки в дозорі!..
А вже степ розкрилився,
розпросторивсь весь.
Ой Дніпрові зорі, живодайні зорі,
Ой заграви доменні — сяйво до небес!..
А бекет козацький той
прозира простори —
Од нових ординців
сторожить він шлях.
На кургані хортицькім
Козаки в дозорі,
Козаки в дозорі
У віках!