Козаки в дорозі

поезія Володимира Омельченка

Козаки в дозорі.

Козаки в дозорі —

На кургані хортицькім, де гудуть віки.

Гей, на конях здиблених

пильно, гострозоро

Синь степів пронизують славні козаки...

Може, злий ординець

з тирси на дорогу

Тінню потаємною раптом промайне?

Може, з башти ближньої

покликом тривоги

Задимиться вогнище, полум’ям сяйне?..

Козаки в дозорі...

Козаки в дозорі!..

А вже степ розкрилився,

розпросторивсь весь.

Ой Дніпрові зорі, живодайні зорі,

Ой заграви доменні — сяйво до небес!..

А бекет козацький той

прозира простори —

Од нових ординців

сторожить він шлях.

На кургані хортицькім

Козаки в дозорі,

Козаки в дозорі

У віках!