Я бачу, ти втомилася уже,
Читати цi рядки калiграфiчнi,
Їх затишок тепер не вбереже
Тебе вiд думки, що i ми не вiчнi.
Що ми нiчим не кращi i не гiршi,
Такi, як всi, але повiр менi:
Про нас iще колись напише вiршi
Травневий дощ онукам на вiкнi.