"Вілуння над Конкою" (Вибране)
Зачастили матінка і тато
В сни мої, тривожні сиві сни,
Ніби захотіли нагадати
Про печаль колишньої весни,
Як терпіли незносимі муки
До кінця серцевого биття
І в незмозі, поєднавши руки,
Тихо відійшли у небуття...
Дорогі, єдині, незабутні!
Чую грубки вашої димок,
В дні святкові і похмурі будні
Ви не полишаєте думок...
Час летить, він смуту не заглуше
В серці до останньої весни...
Хай в світах царствують ваші душі
І в мої навідуються сни!