Короткі епіграми

От так штука!

В нас Академій — гать гати,

Бо назву дати, то не штука.

Є й члени (Господи, прости!).

Нема єдиного — науки!

Реалії та регалії

При владі будучи, регалій

Він нахапавсь, як бліх собака:

Звання, відзнаки та медалі...

А ось роботи — кіт наплакав.

***

На мене часу не жалкують,

Щоб указати вірну путь,

І все, здавалося, цілують!

А виявляється — клюють!

Жіноча доля

Жіноча доля споконвіку

Себе і гудить, і картає:

Нема життя без чоловіка,

Є чоловік — життя немає.

Портрет

У мене всі людські образи

Спроможні викликать лиш подив,

Бо я в житті своїм ні разу

За власні рамки не виходив.

Бублик

«Все десь поділось, десь пропало!» —

Нужденні люди плачуть гірко.

Вони, ошукані, не знали,

Що головне в усьому — дірка!

Бубон

Що? Вдарив батько вас, юначе?

Навіщо ж галас, море сліз?

Мене он б’ють (якби ти бачив!),

А я бубню собі під ніс.