От так штука!
В нас Академій — гать гати,
Бо назву дати, то не штука.
Є й члени (Господи, прости!).
Нема єдиного — науки!
Реалії та регалії
При владі будучи, регалій
Він нахапавсь, як бліх собака:
Звання, відзнаки та медалі...
А ось роботи — кіт наплакав.
***
На мене часу не жалкують,
Щоб указати вірну путь,
І все, здавалося, цілують!
А виявляється — клюють!
Жіноча доля
Жіноча доля споконвіку
Себе і гудить, і картає:
Нема життя без чоловіка,
Є чоловік — життя немає.
Портрет
У мене всі людські образи
Спроможні викликать лиш подив,
Бо я в житті своїм ні разу
За власні рамки не виходив.
Бублик
«Все десь поділось, десь пропало!» —
Нужденні люди плачуть гірко.
Вони, ошукані, не знали,
Що головне в усьому — дірка!
Бубон
Що? Вдарив батько вас, юначе?
Навіщо ж галас, море сліз?
Мене он б’ють (якби ти бачив!),
А я бубню собі під ніс.