Моя замріяна печаль
Мій біль, журба,безмежний жаль,
Моя любов, душа моя -
Буття незрима течія
Несе нас в вирій почуття,
Бо ти весь сенс мого життя
Бо ти, як сонце моїх мрій,
Як промінь втраченних надій
Замріяна моя печаль,
Мій біль, журба, безмежний жаль
Я згадую твої слова...
Та вже давно росте трава
На нами стоптаних стежках.
Лиш спогади, мов хижий птах
Мені заснути не дають.
І я кажу собі: Забуть
Про щастя те - відлуння мрій,
Як промінь втраченних надій,
Бо вже немає вороття
В те незабутнє почуття
І лиш летить до тебе в даль:
Моя замріяна печаль...