Наказ молодому

Даємо пораду добру

Не одну, а цілу торбу:

Щоб дружину ти любив

І наліво не блудив,

День за днем у будні й свята

Не сидів у кума й свата,

Хай чи спека там, чи сніг –

Ти сім'ю свою беріг,

Щоб до поту ти трудився,

Мив підлогу, не лінився,

Готував десятки страв,

Ще й дружину цілував.

А коли знайдеться лялька —

Був для неї, наче нянька:

Не читав лише книжки,

Прав би мовчки й пелюшки.

Щоб не мав ніколи боргу,

Щоб придбав скоріше "Волгу",

Щоб була квартира-казка,

У діжі завжди закваска

І до всього у придачу

У Криму завів ти дачу.

Чи ж до біса жінці треба?

Ні, дрібні її потреби:

Квіти, розкоші, наряди,

Ну, французькі там помади,

Перли, золото, агати –

Це не так уже й багато.

От такі, юначе, справи.

Що там ти не говори,

Щоб жона тебе кохала —

Їй умови сотвори.