В кухні жінка молода
Місить тісто зрання.
А свекруха набрида їй своїм повчанням:
— Не іде тобі ніяк
Вся моя наука,
Місиш тісто абияк,
Ніби ти безрука.
Тут невістку, мабуть, ґедзь
Уколов щосили,
Підхопилась:
— Ану геть!
Геть, нечиста сило!
Відсахнулася стара:
— Тю, яка скажена!
Лікуватися пора!
А невістка не збагне,
Чом шумить свекруха:
— Заспокойтесь, то мене
Укусила муха!