Складна зоологія

Я ганяю дикі табуни

У степу безкрайньому, глухому.

Верхи на смугастому коні

Міряю дорогу невідому...

Навздогін, плямистий, як гепард,

Мчить світанок.

Мій тарпан у чвалі.

Хай впаде у трави зорепад...

Юрій КНУРЕНКО

Подолавши втому невелику,

Як привільно дихати мені!

Я пасу якусь скотину дику

Верхи на смугастому коні.

Степ глухий. Я вдало каламбурю:

«Падає у трави зорепад!»

Кінь смугастий відчуває бурю,

Хтось в траві плямистий, як гепард.

Заганяю шпори межи ребра

І в галоп за пагорб, де ріка...

- Що ти робиш? Я ж не кінь, я зебра! -

Мій тарпан зухвало доріка.

Дещо в школі не додав зоолог,

Протинявшись чвалом поміж парт,

Тож даремно я забив на сполох:

То плямистий цап, а не гепард.