Кріт
Кріт свічку у траві знайшов,
До себе в нору поцурпелив.
А лісом поговір пішов,
Як вітерець веселий:
— Прийшло прозріння до Крота...
— Набридла вічна темнота...
— Гей, Кроте! —
погукали хором. —
Ну, як твоя свіча?!
Кріт з-під землі їм одвіча:
— Чудесна для нори підпора!
________
Так дехто книг купує до холери,
Не для душі, — для інтер'єра.