Кріт

Кріт свічку у траві знайшов,

До себе в нору поцурпелив.

А лісом поговір пішов,

Як вітерець веселий:

— Прийшло прозріння до Крота...

— Набридла вічна темнота...

— Гей, Кроте! —

погукали хором. —

Ну, як твоя свіча?!

Кріт з-під землі їм одвіча:

— Чудесна для нори підпора!

________

Так дехто книг купує до холери,

Не для душі, — для інтер'єра.