Школа любові
...Той кінь ніяк не може бути ніжним –
Ще б пак: ну хто його любові вчив.
Є в нас з тобою два сади суміжні,
Які чомусь не родять груш і слив.
Марина БРАЦИЛО
Я так чекала тих хвилин щасливих,
Як та савана життєдайних злив...
А ти не йшов, стояв, немов у сливах,
В саду, який не родить груш і слив.
Я без вагань впустила б ніжність в душу,
Вже й місяць десь у затінок заплив...
А ти збивав меланхолійно груші
В саду, який не родить груш і слив.
Я за парканом у саду суміжнім,
А ти в цей час горобчиків лічив...
Вночі лиш кінь не може бути ніжним,
Бо хто ж того коня любові вчив?
Облиш віднині ніжності телячі,
Мене в твій світ не втягне і аркан:
Любові вчитись ти такий ледачий,
Що де тобі стрибнути за паркан!