Коли б пройти усе життя спочатку...

Коли б пройти усе життя спочатку,

З урахуванням власних помилок,

То їх би стало, мабуть, і нащадкам,

Не лиш тобі. Бо що не кожен крок,

То все не так: там біс тебе поплутав,

Там згарячу комусь не догодив,

Десь, може, гавкнув, замість щоб лизнути,

І тим, гляди, ще й недруга нажив.

Будь хоч святим, добро твори щоднини,

Все ж нагребеш гріхів добрячий стос.

Ти грішний тим уже, що ти – людина,

Безвинним був один лише Христос.

Гріхи, гріхи!.. Важкі, мов колимаги.

Та все ж, якщо їх наробив таки,

То наберися мужності і зваги

І визнай ті гріхи і помилки.