Марков Дмитро Федорович

Марков Дмитро Федорович (23 жовтня 1913 року, село Преслав Таврійської губернії (в межах теперішньої Запорізької області) — 7 листопада 1990 року в Москві) — письменник, поет, радянсько-український літературознавець, славіст. Член Академії наук СРСР та Болгарської Академії наук.

Життєві віхи

Дмитро Марков народився в приазовському селі Преслав, з чисельною болгарською громадою Преслав.

* 1920-1931 роках → Школа, педтехнікум, робота в сільській школі вчителем російської мови та літератури.

* 1932-1936 роках → Держуніверситет в місті Харкові, філологічний факультет.

* 1936 рік → Аспірантура кафедри історії російської літератури в Харківському університеті.

* 1937 рік → Репресований.

* 1938 рік → Звільнений з в'язниці НКВД міста Харкова важко хворим.

* 1939-1940 роках → Аспірантура ХДУ, робота над дисертацією. Вийшла перша і єдина збірка віршів «Під рідним небом» Госиздат. Київ. 1940

* 1941-1945 роках → У червні 1941 році призваний до лав Червоної Армії, пройшов терміновий курс навчання в училищі зенітної артилерії в місті Горький, працював у глибокому тилу на оборонному підприємстві.

* 1945-1956 роках → Демобілізований. Викладач, завідувач кафедрою російської літератури в педінституті міста Суми.

* 16.01.1946 рік → захист кандидатської дисертації «Російська пісня і А. В. Кольцов». (Синтез фольклорних і літературних традицій в піснях Кольцова), м. Харків. ХДУ. Вчений ступінь кандидата філологічних наук.

* 26.11.1947 рік → звання доцента по кафедрі російської літератури.

* 20.11.1954 рік → вчений ступінь доктора філологічних наук. Дисертація «Шляхи розвитку болгарської поезії в першій чверті 20 століття» (М. Москва. Інститут світової літератури АН СРСР). Дослідження методологічних питань слов'янознавства, історії літератури та культури слов'янських народів. Опубліковано 160 робіт.

* 21.09.1955 рік → Вчене звання професора по кафедрі російської літератури.

* 1955 рік → Присвоєно звання «Відмінник народної освіти».

* 1956-1990 роках → працює в Москві в Інститут слов'янознавства і балканістики АН СРСР.

* 01.07.1966 рік → член-кореспондент Академії наук СРСР.

* 1968 рік → іноземний член Болгарської Академії наук.

* 26.12.1984 рік → дійсний член Академії наук СРСР.

* Дмитро Федорович Марков помер 07.11.1990 р. Похований у Москві.

* нагороди СРСР → Орден Трудового Червоного Прапора (1973), Орден Дружби Народів (1975), Орден «Знак Пошани» (1981)

* медалі СРСР → За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. (1946), За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна (1970), 30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. (1977), Ветеран праці (1983), В пам'ять 1500-річчя Києва (1983), 40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. (1985)

* нагороди Болгарії та інших країн → Орден Кирила і Методія 1 ступеня (1963), Дімітровська премія, медаль лауреата (1972), Орден Народної Республіки Болгарія 1 ступеня (1987), Медалі та пам'ятні знаки Болгарії, Польщі, Чехословаччини.

Наукова діяльність

Участь у роботі установ і організацій (Москва)

* 1956-1990 рр.. Інститут слов'янознавства і балканістики АН СРСР. Ст. наук. співр., завсектором, директор (1969-1987 рр..);

* Член бюро відділення літератури і мови АН СРСР.

* Брав участь у роботі відділення історії АН СРСР.

* Голова комітету з вивчення і поширення слов'янських культур (відділення історії АН СРСР).

* Президент Міжнародної асоціації з вивчення і поширення слов'янських культур (МАІРСК), заснованої в 1976 р. під егідою ЮНЕСКО.

* Голова наукової ради з комплексних проблем слов'янознавства і балканістики (птд. історії АН СРСР).

* Професор кафедри теорії літератури та літературної критики в Академії суспільних наук (з 31.12.1975 р.).

* Член Союзу письменників СРСР (з 16.12.1976 р.).

* Член міжнародної асоціації літературних критиків (з 16.12.1976 р.)

Редакторська діяльність

* Член головної редколегії багатотомника «Історія світової літератури» (М-ва, ІМЛІ, вид. Наука 1983-1990р).

* Член головної редакційної комісії «Історія другої світової війни 1939-1945 рр..» В 12т.т. (Москва, Воениздат, 1973-1982 рр..)

* Член головної редколегії журналу «Питання літератури» (Москва 1975р (№ 4) -1988 р. (№ 2))

* Член редколегії журналу «Слов'яни» (1957-1958 рр.. М. Інститут СБ АН СРСР).

* Член головної редколегії журналу «Сучасне слов'янознавство »(1965 р. (№ 1) -1987 р. (№ 5) Москва, Інститут СБ АН СРСР).

* Член редколегії збірника «Література слов'янських народів» (1959 р. М. изд. АН СРСР).

* Член редколегії збірника «Розвиток зарубіжних слов'янських літератур 20 в.» (1964 р. вид. Наука. М.).

* Член редколегії збірника «Розвиток зарубіжних слов'янських літератур на сучасному етапі» (1966 р. вид. Наука М.).

* Член редколегії збірника «Польсько-російські літературні зв'язки» (1970 р. вид. Наука М.)

Творчо-наукові надобутки

Дмитро Марков був плідним та знаним науковцев з чисельною добіркою наукових робіт, частину з яких йому вдалося опублікувати, як книжки. А ще більша кількість творчих та наукових робіт були видані в наукових журналах та виданнях:

Книги, монографії та наукові посібники Маркова Дмитра Федоровича:

* Вийшла перша і єдина збірка віршів «Під рідним небом» Госиздат. Київ. 1940 рік.

* Болгарська поезія першої чверті 20 в. (Вид. АН СРСР. М. 1959 р.) Переведена на болгарську мову (Софія 1961 р.)

* Болгарська література наших днів. Нариси. (Вид. Худ. Л-ра. М. 1969 р.)

* Генезис соціалістичного реалізму. З досвіду південнослов'янських і західнослов'янських літератур (М. Изд. Наука. 1970 р.) Перевидано: в Болгарії (Софія. 1972 р.); в Словенії (Братіслава. 1972 р.); в Чехії (Прага. 1973 р.); у НДР (Берлін. 1975 р.) в Китаї (птд. глави 1981 р.); видана англійською яз. (М. Худ. Л-ра 1978 р.)

* З історії болгарської літератури (М. Изд. Наука.1973 р.)

* Порівняльно-історичні та комплексні дослідження в суспільних науках. З досвіду вивчення історії і культури народів Центральної та Південно-Східної Європи. (М. Изд. Наука 1983 р.)

Вибрані (найзначиміші та відомі) статті Дмитра Федоровича Маркова:

* Про естетичних поглядах Благоєва. (Уч. записки Ін-ту СБ АН СРСР. 1950 р.).

* Великий поет-патріот Іван Вазов (Вст. ст. До СБ «Батьківщина.» М. Гослитиздат 1950 р.)

* Великий болгарський поет Христо Ботев. (Уч. записки Ін-ту СБ АН СРСР. 1950 р.)

* Джерело сили поезії (Про Хр. Ясеневі, Уч. Записки Ін-ту СБ АН СРСР. 1951 р.)

* Маяковський і болгарська революційна поезія. (Короткі повідомлення ін-ту СБ АН СССР.1951 р.)

* Горький і болгарська література (Короткі повідомлення ін-ту СБ АН СССР.1951 р.)

* П. П. Яворів. (Софія. «Літер. Мис'л.» 1957 р.)

* Бунтівний показник правди. (Ж. «Слов'яни». М. Короткі повідомлення Інституту СБ АН СССР.1957 р.)

* Питання естетики, історії літератури і критики в працях Т.Павлова. (Київ. 1959 р.)

* Пенчо П.Славейков. (Вид. АН СРСР. 1959 р.)

* Реалізм і романтизм у болгарській літературі кінця 19 - початку 20 ст. (Вид. АН СРСР. 1962 р.)

* Болгарська література. Коротка літер. Енциклопедія. (Совм. з Шептуновим І. М. 1962 р.)

* Питання новаторства в сучасній болгарській поезії. (М. Изд. АН СРСР. 1964 р. На болгарській мові Софія. 1969 ж. «Літературна мис'л» кн.6)

* Деякі принципи психологічного аналізу в літературі 20в. і питання методу і особистості художника. (Кн. «Худ. Метод і творча індивідуальність письменника.» СБ ст.) (Вид. Наука. 1964 р.)

* Болгарська література кінця 19ст. і початку 20в. в кн. «Історія зарубіжної літератури». (Вид. МГУ 1968 р.)

* Питання теорії і методології порівняльного вивчення слов'янських літератур. (Кн. «Сравн. Изуч. Слав. Літ-р». М. изд. Мистецтво 1971 р.)

* Борг вченого, обов'язок громадянина. (М. «Питання літератури». 1971 р.)

Радимо переглянути