Плачуть Миші по кутах:
— Ой, шкода, шкода Кота.
Задавив його шофер,
Що робити нам тепер?
— Витріть сльози!.. Тю на вас! —
Прогримів собачий бас. —
За ким плачете, дурні?
Кіт же ворог ваш...
— Ой, ні!
Він смирняга був такий,
Не страшний і не лихий.
Ми — були щасливі дні —
Верхи їздили на нім...
Ех, нема, нема Кота.
Був начальник — красота!
Це ж кого — спитать не зле
Доля нам взамін пошле?