Нам Америка по дружбі
Вирішила дати
Безкоштовно для медслужби
Різні препарати:
Був кетгут, була і вата,
Ліки необхідні,
Бо відомо: нас — багато,
А лікарні — бідні.
Тож чекав цього моменту
Ветеран не марно —
Швидко вдягся в "секонд-хенди"
І побіг в лікарню:
— Так стріля, мов із рушниці,
Як почну сідати;
Сам не можу подивиться
Й жінці показати!
Лікар — чемно так — оглянув
Рота, вуха, нирки...
Під кінець іще заглянув
І в останню дірку.
Виніс вирок:
— Ця хвороба
Зветься гемороєм.
Операцію вам зробим —
Будете героєм!
Нам кетгут вдалось придбати
Той, який не рветься,
Ще й не треба шви знімати,
Бо він розсосеться!..
Справу цю не відкладали —
Все, як слід, зробили.
Та на третій день порвало
Ті заморські жили!
Лікарі вже досвід мали
Боротьби з бідою —
Ветерана залатали
Дратвою міцною.
Дід одужав.
І конверта
Взявши рано-вранці,
Написав цілком відвертий
Лист американцям:
"Нам набили мозолі
На одному місці
Турки, ляхи, москалі
Літ отак за триста.
Потім ще й — в еСеРеСеРі...
Від тії відзнаки
Ваш кетгут, шановні сери,
Не на наші с...спини!
Присягаюсь — це не кпини
І даю вам клятву:
Дійсно, ваш кетгут — до спини,
Нижче —
треба дратву!
Поміж нашого загалу
Чув таку я плітку:
Той кетгут, що ви прислали,
Вже десь був у вжитку.
Тому ваші "секонд-хенди" —
Скажем без вагання —
Підривні це елементи
Нашого зростання.
Ось чому наш "старший братик"
Без сумління й страху
Прагне нас "урятувати",
Як колись од ляха.
Нині ж інші в нас надії!
Потім (це зазначим!)
Ми Америці й Росії
Теж отак віддячим!
Поки все.
Хоча чимало
Ще сказати хочеться!
Та - good byе!
Козак Чесало.
Запоріжжя.
Хортиця."