Безцінна путівка

Директор школи мав недобрий хист:

Своїм підлеглим він ставав на хвіст

Та так, що те терпіть було несила...

Коли ж поїхав він до Трускавця -

Путівці тій раділи без кінця:

По ній одній вся школа відпочила!