Дама серця

Ой любив колись Микола

Горілоньку з перцем,

Що не рік — була у нього

Нова дама серця.

Вже давно минула юність,

Старість насідає,

Та Микола не здається —

Знову даму має.

Були колись у Миколи

Мадами патлаті.

Нині має він красуню

В білому халаті.

Від сивухи та кохання

Тепер в серце коле.

То й примчить вона «швидкою»,

Щоб зробить уколи.