Може, факт, а може, байка:
В цирк шофера прийняли.
Круглу ставлячи печатку,
Таку мову повели:
— В нас поки нема машини.
То, звиняйте, певний час
Доведеться в ролі тигра
Виступати вам у нас. —
Що робити? Нарядився
І виходить на манеж.
Запускають його в клітку,
А у ній (читачу, вмреш!):
Лев сидить — патлата грива.
У кутку розсівсь, мов пан.
Лицар наш в тигрячій шкурі
Духом зовсів занепав:
- Прощавайте, жінка, діти,
Пляж дніпровський і гаї...
Лев йому говорить стиха:
— Не лякайся, друг, свої.