Полетіло серце у калачики,
У країну балок і отав,
Де тримав дитинство я за пальчики
І поеми цвіркунам читав.
Там було таке все неминуче...
І таке незаймане іще...
Чи коли до сонця ліз по кручі,
Чм блукав самотньо під дощем...
Саме там, де за вишневу гілочку,
Зачепились далі голубі,
Я знайшов свою маленьку зірочку
І поклав за пазуху собі...