Щоб чужі боялися

П.П. Ребру

З нагоди виходу в світ книги

епіграм «Петрів батіг»

Чекаючи фіналу драми,

Поети не їдять, не п’ють:

Все ждуть: коли ж то батогами

Петра Ребра таки поб’ють?

М.Г. Білокопитову

Автору збірки «Міні знову в моді»,

яка стала приводом для дружніх

шпильок колег-гумористів

Я ваших кпинів не боюся.

Заждіть, ще буде і не те:

Як тільки з міні розберуся –

Засуну руки в декольте!

П.С. Юрику

Автору гумористичної збірки

«П’ятнадцята премія»

То спражні вуса, то не «липа»

Під носом в Юрика Пилипа.

Він аж п'ятнадцять премій має,

Йому на вуса вистачає!

Міг би на ті скажені гроші

Завести й бороду хорошу!

І.І.Смолію

З нагоди присвоєння йому високого

звання Народного артиста України

Лунав революційний клич –

То Володимир був, Ілліч,

А через п’ять десятиріч –

Вже правив Леонід Ілліч.

Ось Україна велича

Івана, знову Ілліча!

Як тут не виголосить спіч:

Віват завжди живий Ілліч!

М.Д.Шумилову

Генеральному писарю Запорізького коша,

козацьке прізвисько Непийчорнило

Зворушливо, привітно й мило

Звучить оте «Непийчорнило».

Ну що тут писарю робити? –

Та все, окрім чорнила, пити!

Ось так – хильнув компоту лиш –

І вже співай «Шумел камыш»…

А.З.Рекубрацькому

(Козацьке прізвисько Ворожбит)

Автору гумористичної анонімки

на кошового «Веселої Січі» П.Ребра

І поет і гуморист від Бога,

Але є спокуса запитать:

Як же ти посмів на кошового

Анонімку кляту написать?

Ворожбите! Так робить не треба:

В нього є «Петрів батіг»! А в тебе?

П.І.Сумарокову

Незмінному і багатолітньому керівнику

Оріхівської літературної студії «Ластівка»

До ювілею певним кроком

Прямує гордо Сумароков.

Хоч прізвище й дворянське має, -

Повагу нашу не втрачає!

Нехай здоров'я прибуває,

Хай наша «Ластівка» співає!