П.П. Ребру
З нагоди виходу в світ книги
епіграм «Петрів батіг»
Чекаючи фіналу драми,
Поети не їдять, не п’ють:
Все ждуть: коли ж то батогами
Петра Ребра таки поб’ють?
М.Г. Білокопитову
Автору збірки «Міні знову в моді»,
яка стала приводом для дружніх
шпильок колег-гумористів
Я ваших кпинів не боюся.
Заждіть, ще буде і не те:
Як тільки з міні розберуся –
Засуну руки в декольте!
П.С. Юрику
Автору гумористичної збірки
«П’ятнадцята премія»
То спражні вуса, то не «липа»
Під носом в Юрика Пилипа.
Він аж п'ятнадцять премій має,
Йому на вуса вистачає!
Міг би на ті скажені гроші
Завести й бороду хорошу!
І.І.Смолію
З нагоди присвоєння йому високого
звання Народного артиста України
Лунав революційний клич –
То Володимир був, Ілліч,
А через п’ять десятиріч –
Вже правив Леонід Ілліч.
Ось Україна велича
Івана, знову Ілліча!
Як тут не виголосить спіч:
Віват завжди живий Ілліч!
М.Д.Шумилову
Генеральному писарю Запорізького коша,
козацьке прізвисько Непийчорнило
Зворушливо, привітно й мило
Звучить оте «Непийчорнило».
Ну що тут писарю робити? –
Та все, окрім чорнила, пити!
Ось так – хильнув компоту лиш –
І вже співай «Шумел камыш»…
А.З.Рекубрацькому
(Козацьке прізвисько Ворожбит)
Автору гумористичної анонімки
на кошового «Веселої Січі» П.Ребра
І поет і гуморист від Бога,
Але є спокуса запитать:
Як же ти посмів на кошового
Анонімку кляту написать?
Ворожбите! Так робить не треба:
В нього є «Петрів батіг»! А в тебе?
П.І.Сумарокову
Незмінному і багатолітньому керівнику
Оріхівської літературної студії «Ластівка»
До ювілею певним кроком
Прямує гордо Сумароков.
Хоч прізвище й дворянське має, -
Повагу нашу не втрачає!
Нехай здоров'я прибуває,
Хай наша «Ластівка» співає!