Село Ключі - дитинства спомин...
Мені з дитинства і до нині сниться.
...І знову ген село Ключі
Приснилося мені вночі,
Рябко надворі лементує,
Той гавкіт і глухий почув...
Рябко не дурно бунтувався -
Із прив'язі лошак зірвався
І потоптав городину,
А я проснувся й не засну.
Іван ВОЛКОВ. Збірка «Зоряна стежина».
І знову ген село Ключі
Мені приснилось на печі,
І я, мов з діжки Діоген,
Витаю думкою ген-ген...
Опісля сну мене село
На гарну думку навело:
Як спати не лише вночі –
Побільше віршів про Ключі.
Заснув я вдень. Та (щоб він здох!)
Рябко зчинив переполох,
Загнав лоша в городину,
А я проснувся й не засну...
Рябкові мало не було!
Не склався триптих про село,
Коли волає твар ота,
То геть натхнення відліта!