Рябкова провина

Село Ключі - дитинства спомин...

Мені з дитинства і до нині сниться.

...І знову ген село Ключі

Приснилося мені вночі,

Рябко надворі лементує,

Той гавкіт і глухий почув...

Рябко не дурно бунтувався -

Із прив'язі лошак зірвався

І потоптав городину,

А я проснувся й не засну.

Іван ВОЛКОВ. Збірка «Зоряна стежина».

І знову ген село Ключі

Мені приснилось на печі,

І я, мов з діжки Діоген,

Витаю думкою ген-ген...

Опісля сну мене село

На гарну думку навело:

Як спати не лише вночі –

Побільше віршів про Ключі.

Заснув я вдень. Та (щоб він здох!)

Рябко зчинив переполох,

Загнав лоша в городину,

А я проснувся й не засну...

Рябкові мало не було!

Не склався триптих про село,

Коли волає твар ота,

То геть натхнення відліта!